👑 475 років тому, 19 вересня 1551, в палаці Фонтенбло під Парижем народився майбутній король Генріх ІІІ – останній представник династії Валуа на французькому престолі.

Він був сином Генріха ІІ та Катерини Медічі й нащадком київського князя Ярослава Мудрого у 18-му поколінні. Попри те, що мав трьох старших братів, зміг зійти на трон у 1574 році, оскільки всі вони померли, не залишивши нащадків чоловічої статі.

Але перед цим, у 1573-му, завдяки рішенню варшавського виборчого сейму, він став першим в історії виборним правителем Речі Посполитої – королем Польським і великим князем Литовським, Руським, Жемайтійським та інших. Генріху вдалося виграти конкуренцію в ерцгерцога Ернста Габсбурга, короля Швеції Юхана ІІІ Вази, московського царя Івана IV Грозного.

Під владою Генріха опинилася й переважна частина українських земель – Галичина, Волинь, Полісся, Поділля, Наддніпрянщина. Але реально він правив у Кракові (тогочасній столиці Польщі) лише 4 місяці, встигнувши увійти в історію підписанням Генріхових артикулів і Pacta conventa – документів, що суттєво обмежували повноваження монарха на користь сейму та запроваджували релігійну віротерпимість.

У червні 1574 року Генріх залишив Річ Посполиту заради того, щоб успадкувати французьку корону після смерті свого старшого брата Карла IX. Йому довелося керувати країною, розбурханою релігійними війнами між католиками й протестантами, в умовах жорсткої конкуренції з сусідами – Іспанією, Священною Римською імперією, Англією.

▶️ Як склалася його доля і чому Генріх ІІІ залишився у пам'яті нащадків, як монарх із сумнівною репутацією та спадщиною – дізнавайтеся з нашого випуску

Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads