111 років тому, 4 травня 1915, під час Першої світової війни завершилися бої за гору Маківка у Бескидах поблизу селища Славсько на Львівщині. Її штурмували російські війська, що намагалися прорватися через Карпати на Середньодунайську рівнину в напрямку Будапешта, з метою примусити Австро-Угорщину до капітуляції.Маківку обороняла 130-та піхотна бригада австро-угорської армії під командуванням оберста (полковника) українського походження Йосипа-Михайла Вітошинського-Доброволі. До складу бригади належали кілька сотень Українських січових стрільців, для яких оборона Маківки стала першим великим і тривалим боєм. Окрім українців, серед оборонців гори було чимало представників різних народів багатонаціональної Австро-Угорщини – німців, чехів, угорців, румунів, євреїв. Водночас, саме для українців це був трагічний приклад братовбивчого протистояння, оскільки в лавах російської армії теж билося чимало наших співвітчизників. Не маючи власної державності, українці були змушені воювати за чужі для себе інтереси імперій.Січові стрільці неодноразово контратакували на Маківці, відкидаючи противника назад. Особливо відзначилися курені Гриця Коссака і Василя Дідушка. Серед січовиків були й жінки, наприклад хорунжі Олена Степанів і Софія Галечко, удостоєні срібних “Медалей за хоробрість”. До російського полону під час боїв за Маківку потрапив Євген Коновалець – майбутній засновник і перший провідник ОУН, який служив у 19-му полку крайової оборони Львова.Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads