Channel Історія без міфів - @historywithoutmyths - №1864
У 1949 році світ змінився назавжди: 12 держав (США, Велика Британія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Португалія, Норвегія, Данія, Канада, Ісландія, Люксембург), усвідомлюючи крихкість миру після Другої світової війни, підписали Північноатлантичний договір. Так народився Альянс, головним принципом якого став «мушкетерський» підхід – напад на одного є нападом на всіх. В наші дні членами НАТО є 32 держави, адже до засновників альянсу долучилися Греція та Туреччина (1952), ФРН (1955), Іспанія (1982), Польща, Угорщина й Чехія (1999), Словенія, Болгарія, Румунія, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія (2004), Хорватія та Албанія (2009), Чорногорія (2017), Північна Македонія (2020), Фінляндія (2023) та Швеція (2024).Основою Альянсу є Стаття 5 про колективну оборону та політика «відкритих дверей», що дозволяє європейським демократіям приєднуватися до щита безпеки. Втім, нагадаємо, що дія Статті 5 поширюється лише на Європу, Туреччину, Північну Америку, а також Середземне море й Атлантичний океан на північ від Тропіка Рака (23° 26′ 15″ на північ від екватора). Крім того, Стаття 5 не містить прямого зобов'язання членів НАТО оголошувати війну агресору: кожен учасник альянсу "надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили".Проте головна мета НАТО завжди полягала не у веденні війни, а в її запобіганні через демонстрацію єдності. Попри військову потужність, політична складова організації часто стає об'єктом запеклих дискусій, особливо коли мова йде про спроби домовитися з тими, хто не визнає чинних норм міжнародного права.Останнім часом ім'я колишнього генсека НАТО норвежця Єнса Столтенберга (очолював альянс у 2014–2024 роках) опинилося в центрі гучного скандалу через оприлюднені деталі його переговорів із "унилою лошад'ю" Сєргєєм Лавровим напередодні широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Багатьох обурив той факт, що під час зустрічі Ради росія – НАТО російська сторона висунула зухвалий ультиматум про нерозширення Альянсу, а дипломатичні зусилля Столтенберга виглядали як спроба умиротворити агресора, що вже й так ухвалив рішення про напад. Ба більше: генсек НАТО був готовий обговорити можливість виведення військ альянсу зі Східної Європи, створивши так звану "буферну зону" з країн Балтії (що неминуче зробило би їх беззахисними перед нападом росії).Поки Столтенберг намагався зберегти канали комунікації з кремлем і пропонував дипломатичні компроміси, росія завершувала підготовку до найбільшої з 1945 року війни в Європі. Тож тепер головним питанням, яке стоїть на порядку денному, є таке: чи будуть готові країни НАТО застосувати реальну збройну силу проти росії в разі її агресії (в тому числі, гібридної) проти Литви, Латвії, Естонії, Польщі або Фінляндії. Адже відсутність рішучої відповіді Північноатлантичного альянсу означатиме крах усієї архітектури міжнародної безпеки та найсприятливіший сигнал для авторитарних режимів, які прагнуть "нового світового порядку" та переділу територій.Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads
4600
26-04-04 10:53