Атеїсти моляться. Часто моляться, коли близько ФПВ і нема сіткомета. Я бачив багато атеїстів, які молилися пошепки. За ці роки я сам молився і не раз. Коли їхав у далекий тил, я ходив у храми, в католицькі і православні, для мене нема різниці, який в них бог. Був день, коли я плакав у церкві, стояв на колінах і плакав сам. Це був 2024 рік. Було важко, а потім стало так добре.

Був знайомий на позивний Чук. Бородатий дядько, який втратив все на Херсонщині, воно потрапило в окупацію і зрештою було розграбовано та зруйновано. А ще в 2021 він купував нову дачу за немалі кошти і рибалив на водосховищі, куди ходив пішки, і сідав на моторного човна.

Чук сміявся з вигаданого бога, казав, що є лише сатана, і краще дружити з сатаною, ніж з богом, бо сатана вирішує будеш ти жити чи ні.

Чук потрапив у Святогірську лавру, памʼятаю він мав декілька днів поки ремонтували тачку. Він сидів там годинами і слухав. Розповідав, що закрив очі і опинився ніби в себе на човні, ніби знову ловив рибу, яку ніс чистити на веранду дачі. Він ніби знову опинився вдома, де нема війни. І ніби те життя було кращим за це. Він просив Бога після цього хоча б раз відчути це знову. Чук живий зараз. Він служить далеко від рідного дому, далеко від Сходу. Перевівся в ППО.

В кожного свій Бог, але він один для всіх. Він приходить до когось частіше. А дехто чує його, коли мозок більше не здатен вірити сам.