Історія про Україну | Чорний з подачі гетьмана коронного вирішує під час видачі козакам щорі...

Чорний з подачі гетьмана коронного вирішує під час видачі козакам щорічної платні, провести ревізію козацького реєстру та виключити з нього всіх "неблагонадійних елементів". Таких назбиралось близько трьох сотень, що засіли на Запоріжжі й посилали команди гетьмана за "русскім кораблем". Чорний ще раз наказує цим потенційним "випищикам" з'явитись до нього "на волость" та привезти з собою артилерію, яка лишилась на Січі, і яка мала належати, як вважав гетьман, реєстровим козакам. І ці триста "спартанців"... раптом погоджуються. Нічого не підозрюючи, гетьман у березні 1630 року вирушає їм на зустріч, але потрапляє в пастку. Чорного було схоплено та піддано тортурам: йому було відрубано обидві руки, ну й голову, щоб не боліла. Серед причин страти було оголошено, зокрема й перехід гетьмана в унію.Чи, було там справді "відступництво від віри батьків", та чи мало воно вже аж таке значення, але випищики та запорожці починають розкручувати "релігійне питання" на всю котушку. Знову обраний нереєстровими козаками гетьманом Тарас Федорович-Трясило (він був скинутий з посади після невдалого походу на Крим) почав розсилати по Україні універсали, головний посил яких був: "Наша віра в небезпеці, всі за зброю!" І заклик цей відізвався в серцях дуже багатьох. Пізніше козаки розповідали, що це була не їх власна ідея, а вони просто отримали листи від якихось православних владик, імена яких залишились інкогніто (поляки звинувачували в цьому Могилу), про загрозу православ'ю, і так все й закрутилось. І це вже було справжнє повстання.До перших трьохсот повстанців приєдналось усе Військо Запорозьке низове, яке одразу заявило бійцям коронної армії вимогу забиратися геть з Київського воєводства, як мінімум відійшовши на захід від Білої Церкви. Ті, у свою чергу, відповіли, що вони тут з волі короля, а тому нікуди не підуть. Основна частина цих королівських "квартирантів" тоді засіла в Корсуні, до них же приєдналися реєстрові козаки, і саме це місто на сучасній Черкащині стало ареною для першого раунду повстання імені Тараса Федоровича. Коли реєстрові козаки побачили, яка маса народу прийшла їх штурмувати, вони просто одразу перейшли на сторону повстанців. З урядовими силами лишилась тільки козацька старшина, яка побоювалась повторити долю Чорного.Урядові війська спробували оборонятись, але коли прості жителі Корсуня почали стріляти з вікон власних будинків їм у спини, було вирішено якось вибиратись й відступати. Утім, живими вирватись звідти вдалось далеко не кожному. Гетьман коронний Станіслав Конецпольський у той час саме збирався десь "попити водичку в санаторії" після виснажливої кампанії в Пруссії, як йому прийшла новина про корсунський розгром. Вечір переставав бути томним, треба було терміново збирати усі можливі сили. Тим більше на козацький заклик уперше відгукнулось селянство, що під час попередніх "заварушок" було досить пасивним. Селяни радісно кинулися в ім'я віри "грабувати награбоване", і шляхта (часто така ж сама православна) мусила тікати зі своїх маєтків у більш безпечні місця. Далі буде...