#albums #artists Blu — York Demo (2009-10):Днями я натрапив на цікавинку — демо-версія 1-го з моїх улюблених альбомів evah so far — "Y!" від Blu.Звучить — як демо. Але там увесь альбом певною мірою як демо звучить :)), пам'ятаєте? Як демо, відточене до ідеалу (та й не занадто).Звук пукає, здригається та робить невидані викрутаси. Ці записи звучать як саме життя — пришелепкувато й комедно, місцями — здається, недолуго навіть, — проте по-справжньому. І по-справжньому якісно!Експериментальне мистецтво робити загалом нелегко. Стереотипів — досхочу! Креативності — небагато. Головне її віднайти. Далі — піде. Важливо пам'ятати себе в цьому потоці. Важливо...Залишатись відкритим. Blu та його команді найкращих, напевне, модерних бітмейкерів вдається це й більше. Так звучить душа. Чому я люблю експериментальне мистецтво?Бо я люблю правду. Але як говорити правду? Чи не оксюморон сама ця фраза? Можливо :) Експерименти дозволяють нам сказати саме про це. Виразити сумнів як поточну істину та дослідити його.Blu вирішує бути та дає нам відчути буття через музику. Те, до чого близько підходили Common Sense & Soulquarians та потім revisited Earl Sweatshirt (SRS & FEET OF CLAY, 1st of all).Певною мірою захопив Rejjie Snow. Однозначно вийшли в цей простір Injury Reserve. Заглядали напряму в екзистенцію й Ratking.Це не-претенційність. А от буття як таке — вже на альбомі)Чеерс