Більше дивує хіба крихкість цієї сили. Розуміючи її, місцеві століттями дотримують певних правил. Скажімо, над брамою храму (на 1 світлині) є «нерухома драбина», призначення якої достеменно вже ніхто не знає. Але чіпати її не можна: вона символізує «статус-кво Святої землі» (фірман султана 1757 року), за яким жодна з 6 гілок християнства не може самовільно змінювати вигляд храму. Суперечності між ними, до речі, такі глибокі, що ключі до церкви століттями належать… мусульманській родині.Не менше вразили розкопки під Стіною Плачу, ще не доступні для громадськості. Ходиш і просто замовкаєш від розуміння, що тут 2500+ років тому стояв Другий храм (залишком якого є Стіна Плачу) і римські будівлі, а стін торкалися люди, імена яких є в Біблії. Сьогодні навколо цієї товщі історії точаться дискусії: н-д, Хеґсет заявляв, що для побудови Третього храму немає перепон. А ця можливість, на секундочку, повʼязується з приходом месії.Такий він, Єрусалим — місто 3 релігій, 4 кварталів і незліченної кількості вражень.2/2