Є такі люди, з якими можна місяцями не спілкуватися, роками не бачитись і взагалі, не бачитися жодного разу не онлайн, та все одно вважатися друзями. І я радію, якщо у вас є бодай одна така людина.Але й ви порадійте за мене, бо у мене є Віка.Вчора у своєму каналі вона написала про «кошик добра». Про те, як важливо вчасно похвалити колегу за якісь неочевидні речі, що загубилися на дистанції «встигнути все за будь-яку ціну». І йдеться ж не лише про колегу. Будь-якій людині поруч ви здатні допомогти відновити понівечені крила.Так от, кожне листування з Вікою — це завжди про «кошик добра». Не знаю, як їй вдається знаходити потрібні слова, але ті її слова щоразу хочеться роздрукувати й повісити в рамочці на видному місці.А ще вона крута маркетологиня 🧠📈Пише про маркетинг (ну звісно) та комунікації.Пише так, ніби зібрала нас пʼятничного вечора поїсти бургерів і пограти в мафію.З розборами, осяяннями, закуліссям процесів та мемчиками.Підпишіться!Підпишіться на Вікин канал.Обіцяю, не пошкодуєте 🌟