ЖІНОЧА ВЕРСІЯ

https://t.me/happiness_club_ibb/1522

Ми жінки часто  впевнені, що дуже добре мотивуємо чоловіка.
От просто професійно!
Він щось зробив.
В ми:
— Молодець... Але можна було ось тут краще.
Він приготував вечерю:
— Смачно. Тільки солі забагато.
Полагодив кран:
— Нарешті! Я вже два тижні просила.
Погрався з дітьми:
— Молодець. А уроки вони зробили?

І  щиро не розуміємо:
чого він нічого не хоче робити?
"Я ж його підтримую!
Підказую!
Розвиваю!
Допомагаю ставати кращим!
Але ж тут видно:
Такими фразами ми жінки ніколи не залишажмо його перемогу перемогою.
Обов'язково треба було додати маленьке:
але…
Дякую, але…
Молодець, але…
Класно, але…
І це маленьке "але" потихеньку з'їдало все, що було перед ним.
То ж може спробувати дуже просту річ.
Якщо хочу подякувати —
просто дякую.
Без виховної роботи після коми.
— Дякую, що забрав дітей.
Крапка.
— Мені дуже сподобалося, як ти це зробив.
Крапка.
— Я пишаюся тобою.
Крапка!
І знаєте, що цікаво?
Ні, чоловіки не перетвороться від цього на розпещеного павича...
Навпаки.
Коли людину постійно критикують, їй хочеться робити менше.
А коли її справді бачать —
часто хочеться дати більше.
Але треба розуміти ще одну важливу річ.
Жінка не повинна вигадувати похвалу.
Не повинна захоплюватися тим, чим не захоплбється.
Не повинна гладити чоловіче его, щоб заслужити любов.
Бо це вже не вдячність.
Це маніпуляція.
І зрілі стосунки починабться там, де ми говоримо правду в обидві сторони:
коли боляче — говорити, що боляче;
коли не згодна — говорити, що не згодна;
а коли люблю, ціную і пишаюся —
теж, чорт забирай, говорити!
Бо чомусь претензії ми озвучуємо миттєво.
А любов думаємо:
Ну він же й так знає.
А звідки, бляха, знає?
Кожна жінка теж хоче чути:
Ти красива.
Дякую тобі.
Я тобою пишаюся.
Мені добре з тобою.
То чому я, жінка, вирішила, що чоловікові цього не потрібно?
Потрібно.
Не тому, що він слабкий.
А тому що він — жива людина поруч зі мною.