осяЯння | insight | КОРНІЙ ЧУКОВСЬКИЙ І ЙОГО "ТАРАКАНИЩЕ": ДИТЯЧИЙ АБСУРД ЧИ ПОЛІТИЧНА САТ...

КОРНІЙ ЧУКОВСЬКИЙ І ЙОГО "ТАРАКАНИЩЕ": ДИТЯЧИЙ АБСУРД ЧИ ПОЛІТИЧНА САТИРА Коли нам у дитинстві читали віршик про Таракана, який налякав усіх звірів, ми сміялися.Але хтось із нас уже тоді здогадувався: щось тут не так.Бо як так: усі звірі — сильні, великі, зубаті, кудлаті — і всі раптом бояться маленького усача?Чому слони ховаються в канавах, крокодили тікають у кропиву, а гіпопотами шепочуть із кущів?А потім приходить горобець, одним дзьобом — клац! — і від "великана" лишаються вуса в пилюці.Це все написав Корній Іванович Чуковський — той самий, чия книжка була в кожному дитсадку. Але хто він насправді?ЧУКОВСЬКИЙ: ХТО ЦЕ? І ЧОМУ ПРО НЬОГО МОВЧАЛИНасправді його звали Ніколай Васильєвіч Корнейчуков.Народився в Петербурзі, позашлюбною дитиною.Батько — Емануїл Соломонович Левенсон, єврей, відомий юрист. Він покинув сім’ю, залишивши матір Чуковського — українку з Полтавщини, Єлизавету Луценко — служницю, саму з дітьми.Чуковський зростав без батька, без законного прізвища і без права на освіту — як "незаконнонароджений". Він вигадує собі прізвище «Корнейчуков» і самотужки виборює шлях у світ літератури.Усе життя він відчував приниження через походження, але виріс в епоху, коли "русскій язик" був єдиною валютою успіху.Тож писав російською — не через любов, а тому що українською його б просто не надрукували.Сам Чуковський у щоденниках не раз зізнавався, що його "російськість" — це вимушений компроміс, і що він захоплювався українською мовою, її музикальністю й живістю.ЦЕНЗУРА І ТИШАУ радянських школах нам розповідали, що Чуковський — "дитячий поет".Але не розповідали, що:✔️Його вірші неодноразово забороняли за "незрозумілий стиль", "буржуазну естетику" й "небезпечні підтексти".✔️Сам Чуковський перебував під наглядом НКВС, а його сина репресували.✔️Він не присягав на вірність партії. Був осторонь. За це його роками тримали в "приниженому допуску".✔️Вірш "Тараканище" написаний у 1921 році — невдовзі після Жовтневого перевороту, коли в Росії тільки почали з’являтись "вусаті диктатори".І ось тепер перечитайте уважно уривок вірша "Тараканище" (1921):Ехали медведиНа велосипеде.А за ними котЗадом наперед.А за ним комарикиНа воздушном шарике.А за ними ракиНа хромой собаке.Волки на кобыле.Львы в автомобиле.ЗайчикиВ трамвайчике.Жаба на метле…Едут и смеются,Пряники жуют.Вдруг из подворотниСтрашный великан,Рыжий и усатыйТа-ра-кан!Таракан, Таракан, Тараканище!Он рычит, и кричит,И усами шевелит:«Погодите, не спешите,Я вас мигом проглочу!Проглочу, проглочу, не помилую».Звери задрожали,В обморок упали.ЩО ЦЕ НАСПРАВДІ?Це не дитяча нісенітниця. Це притча про узурпацію влади, про страх, про те, як безвольний народ може коритися навіть нікчемі, якщо та вміє кричати голосніше.І головне — жоден герой ізсередини не наважився на бій. Визволення прийшло ззовні, випадково, з дзьобу горобця.А ВИ ПОМІТИЛИ?Ніхто з тварин не змінився після перемоги. Всі знову танцюють, грають у барабани, місяць падає з неба.Як і після зміни одного вождя на іншого. Веселощі — а висновків нуль.А Чуковський — український письменник, змушений писати по-російськи, бо без цього його б ніхто не надрукував.Іноді усатий тарган керує лісом, бо всі — в кущах.Іноді смішний віршик для дітей — страшніший за політінформацію.Читайте між рядків.Часом саме в дитячих казках — найточніші діагнози епохи.