– У цьому божественному храмі судилося з'єднатися долям двох нащадків вогняного дракона, – занудно промовляв верховний жрець зі свого місця і його голос розносився луною храмом. – Якщо хтось із присутніх на цій церемонії знає причини, з яких не може статися це святе єднання – хай скаже зараз чи замовкне навіки.
Воюючи з корсетом, що норовив зламати мені ребра, я втягнула повітря. Навіки! Яке голосне слово! Ніщо не вічне. І цей шлюб не триватиме довше трьох місяців. Це я повторювала собі щодня протягом минулого тижня.
Кинула уважніший погляд на гостей.
Мати, виряджена в фіолетову сукню довжиною в підлогу, надто награно промочувала очі білою хусткою. Кейтлін, моя молодша сестра, підморгувала якомусь хлопцеві з сусіднього ряду, і як завжди серйозний батько. Щодо решти, то сьогодні тут зібралася практично вся еліта. Звісно ж! Одруження начальника королівського розшуку не можна залишити без уваги. Майже півтори сотні незнайомих мені осіб прийшли, мабуть, набратися свіжих пліток.
– Оскільки ніщо і ніхто не може перешкодити цьому шлюбному союзу, – чоловік продовжив так само тужливо. – Я питаю тебе лієр Тайраш Хеймар, чи згоден ти взяти за дружину лієру Шейлін Бейрін? Чи любитимеш ти, поважатимеш і ніжно піклуватимешся про неї і чи обіцяєш ти зберігати шлюбні узи у святості та непорушності?
Кохати? Поважати? Піклуватися?! Він взагалі знає значення всіх цих слів, щоб клятву давати?
Зберігаючи променисту усмішку найщасливішої нареченої, я перевела погляд на свого нареченого. Темноволосий, високий, статний, у сріблястому костюмі, що сидить точно по фігурі. Трохи примружений погляд, тонкі губи ніби вигнуті в усмішці. І від одного виду в мене зуби зводило.
– Так, обіцяю, – відповів Раш, коротко кивнувши.
Жоден м'яз не здригнувся на його обличчі. Та він і жодного погляду не кинув у мій бік за всю церемонію. Того й дивись позеленіє від злості.

читай безплатно тут - https://booknet.ua/reader/podruzhzhya-mimovol-b417941?c=4506695&p=1

#роментезі #букнет #щопочитати #фентезі #читайонлейн