Вчора на запрошення Міністерства ветеранів був на зум-нараді щодо чарівного перетворення Верховною Радою пільги на автоцивілку для ветеранів на знижку на автоцивілку для ветеранів. Як відомо, між оплатою 0% і оплатою 50% все ж є якась різниця. Моя позиція не змінилася. До кінця воєнного стану жодної ветеранської пільги не можна примусово урізати. Держава мусить займатися вдосконаленням механізмів, має готувати дорожню мапу переходу від беззмістовних пільг до добровільної монетизації, але не урізати, не спитавши нікого. Хоча б тому, що в умовах проблем з мобілізацією, СЗЧ і загальної накрученості населення заголовки на кшталт «Ще одна ветеранська пільга пішла коту під хвіст» не додає нам нічого, а віднімати – віднімає.Свою позицію я доніс, і сподіваюся, що в максимально конструктивній формі з усіх можливих в цій ситуації. Яка, втім, могла не сподобатися одному з ініціаторів відміни пільги, який був на зум-нараді. Імʼя вгадаєте самі?..P.S. Принаймні я був спокійніший, ніж інший представник ветеранського середовища (не будемо показувати на нього пальцем, але це Дмитро «Матрос» Шатровський), який наслухався неймовірних аргументів про безпеку на дорогах, стейтменти МВФ і думку з цього приводу Ради безпеки ООН, і настільки надихнувся, що перше «блять» видав вже на другій хвилині виступу.)