#МіфиПроГранти⚠️ Міф #2. Грантоїди – то марнотратники, які нічого не роблять, лише неефективно витрачають кошти донора.

✅

В українському суспільстві з’явився спеціальний термін з негативним значенням – грантоїди (грантожери) – організації, які переважно фінансуються за рахунок грантів і неефективно «проїдають» кошти, тобто витрачають їх без жодного позитивного результату для суспільства. Як наслідок у багатьох людей формується думка, що грант не лише не потрібно повертати (це дійсно так!), а й витрачати можна як завгодно.

✅

Можливо колись давно «за Царя Гороха» й могла бути така ситуація, нині ж ні. Сучасні реалії такі: кожен донор/грантова програма, що надає гранти на проекти, має свої конкретні цілі – вирішення певних болючих суспільних проблем, наприклад, розвиток культури (Український культурний фонд), розвиток демократії у світі (Національний фонд демократії), розвиток та впровадження інновацій (програма ЄС Horizon 2020) тощо.

✅ Кожен грантовий конкурс являє собою тендер, де донор оголошує проблему, а організації змагаються за отримання фінансування, пропонуючи власні проекти, що мають вирішити оголошену донором проблему. Отримавши грант, організація бере на себе зобов’язання реалізувати проект та забезпечити його сталість: позитивний ефект для цільової аудиторії проекту навіть після його завершення.

✅ Щоб мінімізувати ризики неефективного витрачання коштів, донори можуть проводити аудит проекту та, як правило, надають фінансування частинами: 70-80% грантоотримувач отримує на початку та в ході реалізації проекту, а залишок коштів – після завершення проекту й успішного звітування. Якщо під час звітування виявиться, що кошти витрачені не за призначенням, гроші потрібно буде повертати.

✅

Для підвищення відповідальності також використовується принцип співфінансування: донор рідко фінансує всі 100% бюджету проекту, вимагаючи, щоб частину бюджету організація покривала за рахунок власних або залучених від інших організацій ресурсів. Експертка з грантів та фандрейзингу Людмила Гуляєва