Виховання та розвиток дітей | Як говорити з дітьми про їхніх друзів.☝️ Ні для кого не секрет, що чим...

Як говорити з дітьми про їхніх друзів.☝️ Ні для кого не секрет, що чим старшою стає дитина, тим більше місця в її житті займають друзі. Як краще поводитися батькам, коли вплив оточення на дітей зростає — питання неоднозначне, проте деякі орієнтири залишаються незмінними за будь-якого розкладу.Особисті кордони.👥 Почнемо з головного: друзі дитини — це її вибір та її особисті межі. Тобто вирішувати, з ким та як спілкуватися, діти мають самі. Звичайно, якщо для батьків очевидно, що друзі погано впливають на дитину, то варто втрутитися в ситуацію. Проте настороженість батьків має бути обґрунтованою, а не виступати приводом для того, щоб «керувати» дитячим колом спілкування.Діалог.💬 При висловлюванні своєї думки про друзів дитини в більшості випадків можна дотримуватись правил «або добре, або ніяк». За одним винятком: якщо дитина сама запитує у вас поради чи оцінки поведінки друга у якійсь ситуації. Не забуваємо головний критерій доречності критики — вона має бути по запиту. Загалом краще наголошувати на обговоренні з дитиною не самих її друзів, а того, що у них відбувається щодня: чим вони разом займаються, у що грають, куди ходять і так далі. Включеність батьків у повсякденний контекст дитячого життя допомагає створити поле довіри, яке стане у нагоді і коли дитина стане старшою.Пояснення.✅ Намагайтеся не кидатися категоричними оцінками типу «Ігор поганий» — натомість пояснюйте дитині, чому у вас склалася та чи інша думка. По-перше, діти краще сприймають конкретні приклади, а по-друге, коли ви доводите свою думку, у дитини теж розвивається критичне мислення та здатність формулювати свою точку зору.Право на помилку.🙅‍♀️ Часто батькам з висоти свого досвіду хочеться застерегти дитину від зближення з тим чи іншим приятелем. Якщо не йдеться про якісь глобальні питання — як би не було важко, залиште дитині право прожити свої помилки та уроки у спілкуванні з навколишнім світом. Тому що вміння обирати друзів не успадковують, а наживають.Виховання та розвиток дітей