20 січня – День пам’яті Захисників Донецького аеропорту. День тих, кого назвали кіборгами не за холодність, а за надлюдську стійкість. 242 дні пекла, болю й неймовірної сили духу. Вони трималися там, де не витримував бетон.Серед них – Руслан Боровик, позивний «Багдад». Молодший сержант, командир відділення, гранатометник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.Його шлях у війні почався з усвідомленого вибору. Коли прийшла Революція Гідності, Руслан не залишився осторонь, бо знав: свобода не здобувається мовчки. Після Майдану прагнув іти добровольцем на фронт, чекав, боровся з паперами і все ж дійшов туди, куди вели серце і відповідальність.Його дорогами стали зруйновані термінали Донецького аеропорту. Там він був кіборгом. Там тримався до кінця.24 лютого 2022 року Руслан знову став до строю. Навіть інвалідність після попереднього поранення не стала причиною залишитися осторонь. Служив біля Житомира, воював на Харківщині (у Кам’янці, Довгенькому, Сулигівці). Як гранатометник підбивав ворожі танки, як людина він надихав оточуючих. Фотографував війну та життя, говорив із побратимами про історію України, відкривав їм ширший погляд на світ. Для багатьох він був не лише воїном, а й опорою.Руслан Боровик загинув у запеклому бою поблизу Ізюма Харківської області, захищаючи Україну. За мужність і відданість він був нагороджений орденами «За мужність», «За військову службу», нагрудними знаками «За військову доблесть» та «За оборону Донецького аеропорту».Сьогодні його ім’я викарбуване не лише в історії війни. Пам’ять про Героя увічнена на Алеї Слави Голосіївського району міста Києва – серед вулиць і людей, заради яких він жив і воював.20 січня ми згадуємо кіборгів, а разом із ними – Руслана «Багдада». Того, хто довів: незламність це вибір і цей вибір назавжди з нами.