Згодом із Земмельвейсом почали відбуватися кепські метаморфози. Його прагнення довести свою правоту набувало фанатичної, нав’язливої форми. Завжди доглянутий привітний доктор Ігнац перестав стежити за собою, закинув медичну практику і писав, писав, писав – нові медичні статті, нові наукові роботи. Їх ніхто не публікував, і це ще більше доводило Земмельвейса до відчаю. Психічний стан угорця різко погіршився в 1865 році: лікарю ввижалися вороги-колеги, він дедалі частіше блукав вулицями, розхристаний, недоглянутий, зупиняв перехожих, намагаючись роз’яснити їм своє невизнане вчення.30 липня 1865 року один лікар обманом заманив Ігнаца відвідати божевільню в Деблінгу під Віднем. Коли Земмельвейс зрозумів, що його надурили, то спробував утекти. Але співробітники лікарні спіймали та побили його, а потім одягнули в гамівну сорочку і помістили в темну кімнату. Ігнаца «лікували» проносним і обливанням холодною водою. За офіційною версією, смерть настала від… все того ж зараження крові через рану на руці, яку він, начебто отримав під час останньої операції. За іншою версією, Земмельвейса забили до смерті наглядачі психіатричної клініки, намагаюсь провчити за те, що він псував репутацію лікарів. Як це часто буває, визнання прийшло до нього лише після смерті. І тепер Земмельвейса вже називали «спасителем матерів», а не божевільним фанатиком. Прокачуйте мозок – грайте #ГлуздоГерць