#ГлуздоФактдняМарія Заньковецька чи не перша українка, яка насмілилася подати на розлучення. У 33 роки, після 12 років життя з нелюбом – офіцером Хлистовим, через ревнощі якого втратила дитину (він штовхнув, вона впала, стався викидень) і не могла толком займатися в театрі.Заньковецька не просто розірвала церковний шлюб, а ще й перша в історії українського жіноцтва публічно взяла всю вину за невдалий шлюб на себе – нечувана у ті часи сміливість для жінки, адже за тодішніми законами винний у розлученні не мав права ще раз одружитися. Але Заньковецькій було байдуже: вона й без шлюбу давно, ще з юності, кохала іншого – театральну зірку того часу, свого партнера по сцені й керівника театру Миколу Садовського-Тобілевича. Власне завдяки йому й стала акторкою.Роман двох зірок тривав майже 30 років! Спершу пристрасний, жагучий зв’язок надихав обох на нові творчі звершення. Потім сталося розчарування і почалася драма. Садовський-Тобілевич «гуляв», каявся, Заньковецька терпіла, прощала, наостанок пішла і від нього, і з його театру. Пішла від Миколи, ледь не вкоротивши собі віку.Він «назло» одружився, народив двох синів, але так і не пристав до офіційного сімейного вогнища – метався між коханками й театрами, все шукаючи творчого натхнення без Марії. Не знайшов. І після кількох років життя без Заньковецької до неї ж повернувся. Ще й з молодшим сином.Марія прийняла обох Садовських-Тобілевичів – коханого Миколу та його сина. Виховувала хлопчика, як рідного, опікувалася ним. А от його велелюбний батько продовжував опікуватися молодими акторками. І знову одружився – знову не з Марією…Вона важко це переживала. Поринула у творчість, ролі, свій театр. Останні роки Марія доживала з родиною племінниці. І померла через рік після головного чоловіка у її житті.Прокачуйте мозок – грайте #ГлуздоГерць