📘У нашому краї з’явилася особлива книга, що повертає нас до витоків і нагадує про коріння. Наш земляк, письменник Юрій Роговий, видав нову збірку поезій хоку під назвою «Пугачівський каганець». Ця назва – присвячена селу Пугачівка, колишнього Градизького району, яке було назавжди знищене та затоплене у 1959 році під час будівництва Кременчуцької ГЕС. Разом із будинками під водою тоді опинилася ціла епоха: мальовничі плавні, левади та місця проживання сотень людей.Сам «каганець» – це давній світильник, і в цій книзі він стає символом пам’яті про наше Посулля. Юрій Феодосійович, який є членом Національної спілки письменників України, зібрав у цій збірці тривірші, сповнені любові до рідної землі. На сторінках книги ніби оживає природа затопленого села: співи солов’їв і жайворонків, гомін лелек та шепіт очерету. Це роздуми про життя, невпинний час і те світло цінностей, яке ми маємо берегти попри всі історичні потрясіння.Автор продовжує справу свого батька, відомого письменника Феодосія Рогового, який народився в Пугачівці й усе життя оспівував рідний край. Збірка вийшла обмеженим тиражем у 50 примірників у видавництві «Дивосвіт» за кошти родини автора. 💙💛 Щиро дякуємо Юрію Роговому за цю живу пам’ять у віршах і за те, що він не дає згаснути спогадам про наші затоплені села, перетворюючи біль минулого на світло поетичного слова.
❗️Служба у справах дітей Глобинської міської ради шукає патронатних вихователів!Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин (строк перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців, у виняткових випадках – шести). ✅Гарантовано:заробітна плата патронатного вихователя (три мінімальні заробітні плати), помічника патронатного вихователя (одна мінімальна заробітна плата); кошти на виховання дитини (2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму), комплексна професійна підтримка.✅Хто може стати патронатним вихователем?Патронатним вихователем може бути особа, яка має повнолітнього члена своєї сім’ї (чоловіка або дружину, сина чи доньку, іншого члена сім’ї) чи іншу повнолітню особу, яка готова бути помічником патронатного вихователя, що мають відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання дитини у своєму помешканні та в обов’язковому порядку пройшов спеціальний курс підготовки патронатних вихователів.✅Куди звертатися з питання створення патронатної сім’ї?За консультацією та додатковою інформацією звертайтеся до Служби у справах дітей Глобинської міської ради за адресою: м. Глобине, вул. Центральна, 279, або за телефоном +380959753147.
Сьогодні, 9 березня, Глобинська громада разом із усією Україною відзначає 212-ту річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Постать великого Кобзаря – пророка, поета та художника – залишається для кожного з нас незмінним символом незламності та національної гідності.Біля погруддя Кобзарю у центрі Глобиного відбулися урочисті заходи. Представники місцевого самоврядування, учні Глобинського ліцею №1 зібралися, щоб віддати шану людині, чия творчість стала фундаментом нашої ідентичності.Звернувшись до присутніх, Глобинський міський голова Станіслав Джусь наголосив на надзвичайній актуальності шевченківського слова в сучасних реаліях. Сьогодні заповіти поета як ніколи відгукуються в серцях українців, адже його заклик «Борітеся – поборете!» став маніфестом нашої боротьби, а віра в те, що «на оновленій землі врага не буде, супостата», щодня додає сил і впевненості у перемозі правди та волі святої.Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять великого сина України, а також усіх полеглих захисників, які в різні часи віддали життя за нашу свободу. На знак глибокої пошани учасники заходу поклали квіти до підніжжя пам'ятника.Слово Кобзаря й сьогодні продовжує надихати, об’єднувати громаду та нагадувати кожному про священну любов до рідної землі.
🇺🇦До Дня української жінки у Жуківському старостаті відбувся теплий та емоційний фотоконкурс «Українка - душа нації». Мета була простою: розповісти про неймовірних жінок, які живуть поруч із нами, волонтерять, виховують дітей та наближають перемогу.📸Кожна світлина в альбомі стала окремою історією. Приємно, що до ініціативи долучилися не лише місцеві жительки, а й жінки-переселенки, які нещодавно знайшли свій прихисток у Жуках і вже стали частиною нашої великої родини. Конкурс вийшов далеко за межі одного села: до нас приєдналися неймовірні жіночки з Новооржицької громади (с.Тарандинці), які є нашими давніми друзями, та чарівна учасниця із сусідньої Шепелівки.📊Голосування тривало всього один день, але активність була вражаючою! Кожне вподобання під фото було не просто голосом, а словом підтримки та вдячності.💝За результатами народного голосування переможницею стала наша незрівнянна Галина Корнукій. Пані Галина - Мати-героїня, неймовірно привітна та тендітна жінка. Її перемога є дуже символічною, адже вона - уособлення тої самої української сили та любові, на якій тримається наш край.🌹Дякуємо всім учасницям за сміливість та щирість, а громаді - за неймовірну єдність! Саме в такі моменти розумієш: українка - це справді душа, яка не знає кордонів.
«ВІРИМО, НАДІЄМОСЯ, ЧЕКАЄМО!» – ці три слова сьогодні стали молитвою та рушійною силою для родини нашого захисника та всієї нашої громади.Згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2025 року, за особисту самовідданість та вірність військовій присязі, Артем Валерійович ІВАНЧІНА був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця нагорода – свідчення його безстрашності та незламного духу, з якими він боронив наш спокій.На жаль, війна приносить не лише гордість, а й важкі часи випробувань. З 8 лютого 2026 року Артем вважається зниклим безвісти. Проте для тих, хто любить і чекає, «зниклий» не означає «втрачений». Це лише новий етап боротьби – боротьби за повернення додому.Сьогодні державну нагороду отримала сестра захисника – Валерія. Вона робить неможливе, аби знайти брата, стукаючи у всі двері та тримаючи стрій на інформаційному та волонтерському фронтах.Приймаючи орден сьогодні, Валерія дала обіцянку: вона особисто передасть його Артему в руки, коли він повернеться. Ця нагорода тепер не просто відзнака, а символ їхньої майбутньої зустрічі та оберіг, що чекає на свого власника.Закликаємо громаду об’єднатися у молитві та підтримці. Віримо, що Артем Іванчіна обов’язково повернеться до рідного порога.Чекаємо на тебе, Герою!
Сьогодні Міжнародний день рідної мови, і це чудовий привід подивитися на наше спілкування під іншим кутом. Українська мова – це не просто набір слів, це унікальна система, яка має свої «суперсили». Які саме? • Фонетична магія (Милозвучність)Ви помічали, як м’яко звучать наші слова? Це не випадково! Наша мова має особливу повнозвучність (ці самі -оро-, -оло-, -ере- у словах голова, берег, золото). А наш унікальний звук [г] – м'який, фарингальний – є справжнім маркером українця в усьому світі.• Відмінок, що об’єднуєМи єдина східнослов’янська мова, яка зберегла кличний відмінок. Коли ми кажемо «друже», «сину» чи «громадо», ми створюємо особливий зв'язок. У нас цілих 7 відмінків, які роблять мовлення гнучким та точним.• Лагідність навіть до ворогівТільки в українській мові є така кількість зменшувально-пестливих форм. Ми настільки щира нація, що маємо ніжну форму навіть для недругів – «вороженьки». Це свідчить про нашу внутрішню силу та неймовірне багатство суфіксів.• Мова майбутньогоУкраїнська – дуже структурована. Ми маємо три часи, але подивіться на майбутній: у нас є вибір між «буду читати» та поетичним «читатиму». А наші власні слова – мрія, паляниця, кремезний – неможливо точно перекласти, не втративши їхньої душі.• Світовий масштабМи – у ТОП-30 найпоширеніших мов світу! Близько 45 мільйонів людей на планеті розмовляють українською. Вона – єдина державна, вона – символ нашої незламності та цифрового розвитку. Тож давайте не забувати, що збереження мови не просто залежить від кожного з нас, а є нашим обов’язком, своєрідним внеском у збереження національної культурної спадщини.
Сьогодні Україна схиляє голови перед пам’яттю тих, хто першим прийняв бій за нашу європейську ідентичність та право жити у вільній державі. 20 лютого – дата, що стала символом відваги, яка назавжди змінила хід української історії.У Глобиному з нагоди пам’ятного дня відбулося покладання квітів до підніжжя пам’ятника Захисникам України. Глобинський міський голова Станіслав Джусь та представники виконавчих органів міської ради віддали шану тим, хто вистояв на барикадах заради нашого майбутнього.Хвилиною мовчання присутні вшанували загиблих учасників Революції Гідності. Саме тоді, у кривавому лютому 2014-го, жертовність «Небесної Сотні» заклала фундамент нашої сучасної стійкості.Подвиг Героїв – це живий орієнтир для кожного, хто сьогодні тримає фронт. Тоді вони захищали серце столиці, а сьогодні їхні послідовники зі зброєю в руках виборюють незалежність у повномасштабній війні проти того ж ворога.Ми пам’ятаємо кожного і кожну. Ми вдячні за кожен світанок, який став можливим завдяки їхній відвазі. Подвиг Небесної Сотні – це наше спільне зобов'язання побудувати країну, за яку вони віддали найцінніше.Вічна пам’ять і слава Героям! Слава Україні!
❗️За інформацією Полтавського обласного центру з гідрометеорології упродовж 18-22 лютого на території області очікується ускладнення погодних умов❗️ 18.02.2026: хмарно, вночі місцями невеликий сніг. Вдень значний сніг, місцями хуртовина, місцями ожеледь, налипання мокрого снігу. Вдень на дорогах ожеледиця. Вітер північно-східний, 7-12 м/с, вдень місцями пориви 15-20 м/с. Температура вночі 5-10º морозу, вдень -4-9º.19.02.2026: хмарно, вночі значний сніг, місцями з мокрим снігом, вдень невеликий сніг. На дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вночі місцями пориви 15-20 м/с. Температура протягом доби 3-8º морозу.20.02.2026: хмарно. Вночі без істотних опадів, вдень опади у вигляді снігу та дощу. На дорогах ожеледиця. Вітер південної чверті, 5-10 м/с. Температура вночі 5-10º морозу, вдень від 3º морозу до 2º тепла.21.02.2026: вночі сніг, вдень без істотних опадів. Температура вночі 4-9º морозу, вдень 1-6º морозу.22.02.2026: без істотних опадів. Температура вночі 9-14º морозу, вдень 3-8º морозу.
15 лютого Україна відзначає День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця дата, приурочена до завершення виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році, є символом мужності та незламності тих, хто виконував свій військовий обов’язок у локальних збройних конфліктах.Афганська війна залишила глибокий слід в історії, ставши суворим іспитом для сотень тисяч людей. Сьогодні, у часи повномасштабної російської агресії, досвід ветеранів тих подій набув особливого значення. Багато з них нині знову стоять у строю, використовуючи свій бойовий гарт для захисту територіальної цілісності України.Традиційно у Глобиному, біля пам’ятного знака полеглим воїнам-інтернаціоналістам, зібралися учасники бойових дій, представники влади та жителі громади. З промовою до присутніх звернувся Глобинський міський голова Станіслав Джусь. Він наголосив на важливості єдності та нерозривному зв’язку між героїзмом минулих десятиліть і сучасною боротьбою за свободу.Важливим моментом заходу стало відзначення ветеранів за їхню активну громадянську позицію та вірність присязі. Грамотами Української Спілки ветеранів Афганістану були нагороджені:• Михайло Крутоголовий;• Володимир Вітко;• Сергій Сльота;• Олександр Яресько;• Павло Подік.Присутні схилили голови у хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять воїнів, чиє життя обірвалося за межами Батьківщини, а також сучасних Героїв, які полягли за незалежність України. Покладання квітів до підніжжя монумента стало символом глибокої вдячності та усвідомлення високої ціни миру.Історія вчить нас стійкості, а сьогодення вимагає згуртованості. Нехай пам’ять про минулі випробування зміцнює нашу віру в Перемогу та наближає мир на рідній землі!
👏Щира радість і заслужені оплески - для Вероніки Загорулько, учениці 10 класу Глобинського ліцею № 5, та її наставниці Наталії Ковнір, керівниці зразкового шкільного музею історії. Дует таланту й досвіду здобув блискучу перемогу в обласному турі Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів «Край, в якому я живу» в напрямі «Музеї історії закладів освіти».Конкурс відбувався на базі Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського - знакового місця, де історія оживає в слові. І саме там гідно прозвучала історія ліцею та громади.🏆Ця перемога - не лише особистий успіх Вероніки. Це результат щоденної, кропіткої роботи місцевих освітян, які зберігають і примножують пам’ять про становлення закладів освіти, про вчителів і випускників, про традиції, що формують обличчя громади. Музеї історії рідного краю при школах - це не просто експозиції. Це живі осередки пам’яті, де формується свідомість і любов до малої батьківщини.Попереду - фінал у Чернівцях. Новий етап, нові виклики і нові можливості заявити про себе на всю країну. Бажаємо Вероніці та Наталії Григорівні натхнення, впевненості і яскравої перемоги у мальовничій столиці Буковини!
TGLIST.COM.UA
