Моє інтерв’ю з Дариною Труновою — про те, як змінилася повітряна війна і чому зараз ключове не “яка система краща”, а яка витримує математику масованих атак.У розмові розклав по поличках кілька тем, які часто перекручують або подають як “сенсації”:Вкид про “іноземних пілотів на F-16”Це класична спроба знецінити українських пілотів. Росіянам простіше повірити у “НАТО в кабіні”, ніж прийняти, що українці реально перехоплюють складні цілі й ламають їхню логіку масованих ударів.Україна вже має чому навчити ЗахідМи воюємо в умовах, де секунда = життя, і цей бойовий досвід часто жорсткіший за те, що дають навчання та інструкторські програми.Західні системи виграють технологічно, але програють математичноКоли ворог запускає десятки/сотні цілей, питання не тільки в “якості”, а в масштабі, ціні перехоплення і стійкості системи.Далекобійні удари і українські “дрон-ракети”Пояснюю логіку появи таких засобів, чому оцінка ефекту — це не “емоції”, а дані/геометрія/повторюваність застосувань, і чому доведення виробу — нормальна частина війни.Нові загрози: мережеві рішення для Shahed/FPVРосія адаптується. Відповідь — суцільне поле РЛС + РЕБ + сенсори + ешелони, а не розрізнені “латки”.Головна проблема ОПК — відсутність єдиного технічного ТЗ і синхронізаціїПотрібна стратегія, яка дає виробникам чіткі рамки: що саме робити, в яких параметрах і як це масштабувати.Дивитися повністю тут:https://youtu.be/wi8wXSTEiYA?si=kuShKCv5EwvfYhd-