Повітряний простір НАТО порушили літаки, створені радянськими інженерами, а перехоплені сучасними F-35.Росія – країна понтів.Поки пропаганда малює «гіперзвукові страшилки», у реальності їхній найшвидший винищувач МиГ-31 тримається на двигунах, розроблених у 1970-х, і досі не може отримати повноцінну заміну.Під гучні заголовки російських медіа «легендарний Д-30Ф6 повертається на конвеєр» ховається проста правда:Москва намагається воскресити технологію, яку сама ж і втратила тридцять років тому. Мова іде про двигун до Міг-31Двигун до цього літака не випускався серійно з 1994-го, його ресурс – близько 300 годин між капремонтами, а більшість робіт сьогодні – це канібалізація старих запасів.Глибина проблемиТехнології – для турбіни потрібні жароміцні сплави, прецизійне лиття, лопатки з внутрішнім охолодженням. Постачальники розпорошені або зникли, обладнання застаріло.Кадри – інженери радянської школи на пенсії, нових фахівців з практикою серійного виробництва просто немає.Санкції – критичні матеріали й точні підшипники не купиш у ЄС чи Японії. Імпортозаміщення показує провали навіть на цивільних проектах.Фінанси – відновлення виробництва після тридцятирічної паузи коштує як розробка нового двигуна, але на виході – застаріла конструкція з ненаситним апетитом до пального.ВисновокСвіт досі боїться країну, яка не може виготовити власні підшипники та звичайні лопатки для турбіни, але вміє малювати мультфільми про «Кинжали» й «суперзброю».Проблема не лише в двигуні МиГ-31 – це діагноз усій російській індустрії, але нам треба з цього не глузувати, а використовувати для підриву їх спроможностей.