Чи повернувся б я до своєї колишньої чи колишнього?Ні.(знаю, всі ми такі «експерти», а коли потрібно прийняти рішення — ніби в триденному запої. Ті поради, які я пишу молодшому собі, молодший я, думаю, і так би не послухав)«Ні», бо цих людей для мене вже не існує. Їх буквально не існує. В сенсі етапу життя. Ми були разом у періоді, де мали певне мислення, певне бачення стосунків, життя, певну ментальність. Сьогодні всі ці параметри змінились в мене і в них. Я вже зовсім інша людина та я вдячний їм за це.👎 Я засуджую повернення, коли після розриву люди тримаються за ілюзію, за потенціал, який так і не реалізувався, або повертаються зі страху бути наодинці.✅ Але я приймаю повернення, коли під час розлучення обидва виросли, зробили висновки, змінили мислення — і той самий потенціал справді відкрився в здоровому, зрілому ключі.Якщо ж потенціал проявляється в старих патернах це твій вибір. Як я писав: коли хтось показує тобі, хто він насправді, повір йому з першого разу..Бо інколи не люди змінюються. Інколи змінюємось ми і саме тому більше не повертаємось. gikHub