Історія Ілона Маска цікава і повчальна.Коли несистемний, непересічний, успішний, улюблений (майже всіма) бізнесмен зі сторони бачить прості рішення складних проблем, з якими величезна кількість людей десятиріччями не можуть впоратись, тільки погіршуючи ситуацію. У себе в компанії, він вирішив би їх одномоментно й жорстко, до початку ланчу.Отримуючи всю повноту влади в державі, він завзято береться за справу.Однак, перші прості, хоча й необхідні рішення отримують такий хейт, що він раптом, зранку перестає бути улюбленим. Всіма.Інші радикальні, але на перший погляд правильні рішення впираються у нюанси. Деталі, яких не видно ззовні, але які є і не врахування яких перетворює ситуацію до навпаки. Відбувається розкол у його ж команді.І так, дійсно, з усих сил, усіма засобами й з різних мотивів опирається система. Система завжди впирається змінам, граючи в гру, правила якої вона знає достоменно, а Маск - ні.Прості рішення виходять або складними або поганими. Це стає очевидним самому бізнесменові. І бізнесмен плює на це все, повертаючись в бізнес.Розуміючи один, але дуже корисний урок: держава - це не компанія, а політика - це не бізнес.І якщо ти хочеш дійсно щось змінити ти маєш бути готовий пожертвувати всім: репутацією, бізнесом, здоровʼям, безпекою, маєш ставати на горло своїй пісні, домовлятися з тими, кому нормальна людина не подасть руки, ставши врешті зовсім іншою людиною і отмавши в кращому випадку єдиний шанс - на визнання після смерті.Але насправді для чого тобі це все, якщо ти вже відбувся й усім все довів? Як бізнесмен. Як співак. Як письменник. І навіть як громадський діяч.Ми всі знаємо таких, правда?Назвемо це синдромом Маска. І віднесемось із розумінням.