Зі "Ста тисяч пісень Міларепи",Уривок із розділу "НЕ ВІДКЛАДАЙ НА ПОТІМ" ... Вчителю, - заявив молодий панич, - я всерйоз вирішив присвятитися Дгармі й жити так як Ви. А втім, я не можу стати на цей шлях, не запитавши насамперед дозволу в моїх батьків і в мого клану. Розумієте, я зі шляхетного роду, і вони покладають на мене великі сподівання щодо моєї кар’єри. Та хоч і не можу присвятитися Дгармі без їхнього на те дозволу, я все одно заздалегідь прошу Вас – прийміть мене до себе в учні. Потім, владнавши свої мирські справи, я повернуся до Вас, аби навчатися у Вас і практикувати.-- Ти, кажеш, всерйоз намірився практикувати Дгарму? – запитав його Міла, - Ну, тоді ти мав би добряче замислитися над стражданнями в самсарі й над непостійністю всього, а не запобігати перед іншими. Якщо ж навіть після тих роздумів людина все одно не може наважитись на те, аби справді присвятитися практиці, а все шукає дозволу й рекомендацій від інших, немов торгується за свій дух, такий “торгаш” не матиме успіху в Дгармі. Послухай:Не полишаєш самсарні принципи? Не звільнишся від впливу ближніх. Не відкладай Дгарму на потім,Бо “потім” – то вигадка лінивих. Не можеш жити без прив’язок? Не звільнишся від его й гордині. Не відкладай практику на потім, Бо “потім” – то блеф лінивих. Не пам’ятаєш про смерть і непостійність? Бажатимеш оман і тліну. Не відкладай Дгарму на потім,Бо “потім” – то ілюзія лінивих. Порпаєшся у теоріях без застосування практики? Не розпізнаєш невимовну істину. Не відкладай практику на потім,Бо “потім” – то вигадка лінивих. Вишукуєш істину Концепційним розумом? Не осягнеш її неконцепційну суть. Не відкладай Дгарму на потім,Бо “потім” – то блеф лінивих. Не навчаєшся зі своїх помилок? Дух твій не набиратиме силу. Не відкладай практику на потім,Бо “потім” – то ілюзія лінивих. Не уникаєш поганого товариства? Не позбудишся його впливу. Не відкладай Дгарму на потім,Бо “потім” – то вигадка лінивих. Не полишаєш самсарні ігрища? Від суєти не звільнишся. Не відкладай практику на потім,Бо “потім” – то блеф лінивих. Не полишаєш самсарні плани? Не медитуватимеш на повну силу. Не відкладай Дгарму на потім,Бо “потім” – то ілюзія лінивих. Не полишаєш непотрібні справи? Не матимеш зрушень у практиці. Не відкладай практику на потім,Бо “потім” – то вигадка лінивих. Не берешся за Дгарму тепер? Не займешся нею пізніше. Не відкладай Дгарму на потім,Бо “потім” – то блеф лінивих. Не знаєш, що думки є дгармакая? Не дасиш їм самозвільнитися. Не відкладай практику на потім,Бо “потім” – то ілюзія лінивих. Не зрікаєшся внутрішньо самсари? Не звільнишся від страху й надії. Не відкладай Дгарму на потім,Бо “потім” – то вигадка лінивих. Зволікаєш зі зреченням? Дуришся немилостиво. Не відкладай практику на потім,Бо “потім” – то блеф лінивих. Не є рішучим тепер? Пізніше таким не станеш. Не відкладай Дгарму на потім. Бо “потім” – то ілюзія лінивих. Проникнувшись цією піснею, молодий панич відкинув усі сумніви й цілковито віддався практиці Дгарми. І хоча він не запитав про це заздалегідь своїх батьків, вони, зрештою, таки благословили його... Переклав © Ярослав Литовченко, 2010, 2016, 2018.