Були часи, коли Nike все програвав Reebok. Це був кінець 1980-х. Ринкова частка падала. Компанія відчайдушно шукала спосіб достукатися до ширшої аудиторії.Для цього найняли Дена Відена, засновника рекламного агентства Wieden+Kennedy. Він думав над слоганом для нової кампанії. І знайшов натхнення в останніх словах людини перед розстрілом (!). Злочинець Ґарі Ґілмор перед стратою сказав: «Let's do it». Від «Let's» Віден прийшов до «Just». Навіть Філ Найт, засновник Nike, спочатку скептично поставився до слогану. Але Відену вдалося відстояти його — бо він вірив: ці слова звертаються до всіх, а не лише до спортсменів. І так відбулась революція.До цього Nike будував всю стратегію навколо еліти. Найт пізніше пояснив: «Ми розуміли своїх "ключових споживачів" — атлетів найвищого рівня. Ми бачили їх на вершині піраміди. Але десь 60% нашого продукту купували люди, які ніколи не використовували його для справжнього спорту. І ми з ними взагалі не розмовляли». «Just Do It» змінило розмову.Це вже не було про кросівки для бігунів. Це стало мантрою для кожного, хто о шостій ранку ще лежить і не може змусити себе встати. Для кожного, хто боїться почати. Для кожного, хто сумнівається — чи він достатньо «справжній» атлет, щоб узагалі носити це все.Nike запропонувала нову ідею: якщо у тебе є тіло — ти вже атлет.За десять років після запуску слогану ринкова частка Nike у Північній Америці зросла з 18% до 43%, а світові продажі — з 877 мільйонів до 9,2 мільярда доларів. Але важливіше інше: Nike продавала не взуття, а історію про тебе. Про те, ким ти можеш стати, якщо просто зробиш це. «Just Do It» перетворило купівлю кросівок на особисту історію — про людську витримку та стійкість. 📝Придбати ґайд «Сторітелери»🎬Підпишись на game of stories