​В один день 1983 року Джеймса Кемерона найняли для написання сценаріїв до фільмів «Чужі» та «Рембо II».

А ще він нещодавно продав власну історію під назвою «Термінатор». Перед ним стояла непроста задача — написати три сценарії за три місяці. Тому Кемерон розробив стратегію, як це зробити. Спочатку Джеймс купив собі ще два нових столи. У нього в кабінеті вже був один, ще один він поставив у спальні й ще один у вітальні. В кабінеті він працював над «Термінатором», у вітальні над «Чужими», а в спальні над «Рембо».«Таким чином, коли я переходив від одного столу до іншого, усі нотатки й папери були саме там, де вони повинні бути». А ще він придумав, як зробити завершення трьох сценаріїв за три місяці неминучим:Він вирішив, що три сценарії будуть складатися з 360 сторінок. Потім він порахував, скільки сторінок на годину треба писати.«А потім я писав стільки, скільки треба», — згадує Кемерон. По-перше, у психології є таке поняття, що пояснює як мозок вчиться пов’язувати певні місця з певною поведінкою та типом мислення. Коли Кемерон переходив зі свого столу «Термінатор» на стіл «Чужих» або «Рембо», його мозок був налаштований на навколишнє середовище: «Я знаю, що ми тут робимо». З погляду стратегічного менеджменту, написання заздалегідь визначеної кількості слів або сторінок — це дія, яка, якщо її постійно повторювати, робить виконання трьох сценаріїв неминучим. Щоб досягти будь-якої мети — написати три сценарії, досягти цільових продажів, схуднути, пробігти марафон тощо — варто впровадити двоетапну стратегію. По-перше, визначте основні заходи, які необхідні для досягнення мети. По-друге, застосуйте енергію до цих заходів. Це те, що Кемерон зробив. Він спочатку визначив, скільки сторінок йому доводиться писати на годину. А потім — писав. Зосередившись на головному заході, Кемерон завершив три сценарії за три місяці. Для нього це було неминучим.

📚Долучитися до Спільноти творців🎬Підпишись на game of stories