🔥 ФАКТИ ЖИТОМИРА 🔥 | Мої друзі роблять для країни більше, ніж я. Але прав у них менше”Друзі...

“Мої друзі роблять для країни більше, ніж я. Але прав у них менше”Друзі, ми продовжуємо серію голосів союзників та союзниць. Сьогодні — Тетяна Касьян, письменниця, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА». Маріуполь — Київ. 7 років тому вона пішла з журналістики в активізм і досі не може повірити, що питання цивільних партнерств досі не вирішене.Я дуже фрустрована і розчарована тим, що в нашій країні доводиться проходити такий довгий шлях. Коли я перейшла з журналістики в активізм 7 років тому, мені здавалося, що це питання 3–4 років — адже є міжнародне право, є досвід інших країн: просто беріть і адаптуйте, забезпечте людям захист. Але це триває і триває. І найбільше мене гнітить те, що влада не слухає людей. Мені боляче знати, що мої друзі не мають таких самих прав, як я, хоча роблять для країни набагато більше, зокрема ризикують життями на фронті.Я вважаю, що ЛГБТІК+ люди мають мати ті самі права, що й гетеросексуальні люди. Це база — забезпечити громадянам захист їхніх прав, партнерів та сімей. Мені здавалося, що вже після повномасштабного вторгнення це стало абсолютно очевидним — особливо коли перші петиції за цивільні партнерства за кілька днів зібрали 25 тисяч голосів. Люди розуміють, що це несправедливо: коли в країні, де йде війна, одних українців закон захищає, а інших — ні. Бо ці «інші» в ньому навіть не згадані.Цивільні партнерства — це про безпеку людей. Про те, щоб партнери та партнерки мали мінімальні права, які мають люди в зареєстрованих шлюбах: майнові питання, питання здоров’я, доступ до інформації — особливо якщо один із партнерів військовослужбовець.От уявіть: твоя близька людина воює на фронті і зникає безвісти. Офіційні чоловіки та дружини мають право знати, що сталося. А якщо це одностатева пара — держава тебе не визнає, і тобі ніхто не зобов’язаний повідомляти, що сталося з твоїм партнером чи партнеркою.Якщо права ЛГБТІК+ вас не стосуються — тоді й не заважайте людям отримати захист. Від того, що кілька сотень тисяч людей матимуть захист у нашій країні, ви нічого не втратите. А може, й навпаки: коли в країні захищають найбільш дискриміновані групи — це означає, що й інші також захищені.Тетяна Касьян, письменниця, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА», Маріуполь — Київ#цивільніпартнерства #праваЛюдини #ФактиЖитомираЦя публікація розміщена у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський Хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Її зміст відображає точку зору медіапроєкту «Факти Житомира» і не відображає точку зору Київського хабу прав людини, Центру громадянських свобод, Норвезького Гельсінського комітету та уряду Норвегії.