«Нормальне суспільство — це коли люди не змушені доводити, що вони теж заслуговують на повагу й захист»Ірина Тарановська, фотографка з ЧеркасДрузі, продовжуємо серію. Сьогодні — голос союзниці. Людини, яка не є частиною ЛГБТІК+ спільноти, але вважає, що рівні права — це про всіх нас.«Для мене відсутність юридичного захисту для ЛГБТІК+ пар — це бюрократична і людська несправедливість, яка давно не відповідає реальному життю.Сексуальна орієнтація — це не «пропаганда» і не вибір. З цим народжуються. І коли ти це розумієш — сама ідея обмежувати людей у правах починає виглядати абсурдно.Це про реальні речі: лікарня, спадщина, спільно нажите майно, право ухвалювати рішення за партнера чи партнерку у критичній ситуації. Люди живуть разом роками — але юридично вони один одному ніхто.Я вважаю, що ЛГБТІК+ пари повинні мати не лише цивільні партнерства, а й право укладати шлюб — як усі інші. Бо зараз обсяг прав людини фактично залежить від того, кого вона любить.Під час війни люди служать, ризикують, втрачають партнерів і партнерок — а держава може не визнавати їх сім'єю. Наче твоя сім'я недостатньо «справжня». Це суперечить і людяності, і здоровому глузду.А тим, хто каже, що це їх не стосується — от що я скажу.Ці люди є поруч із вами. Можливо, живуть в одному під'їзді. А може — в одній квартирі. Багато хто просто не говорить про себе відкрито через страх осуду чи упередженого ставлення»#цивільніпартнерства #праваЛюдини #євроінтеграція #ФактиЖитомира*Ця публікація розміщена у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський Хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Її зміст відображає точку зору медіапроєкту “Факти Житомира” і не відображає точку зору Київського хабу прав людини, Центру громадянських свобод, Норвезького Гельсінського комітету та уряду Норвегії.