Агент Марко Трабуккі, який тоді був близький до узбекистанської федерації, зателефонував до ексгенсека ФІФА Мішеля Цен-Руффінена, який не вагався – подавайте апеляцію. Навіть її текст продиктував!Тим часом очільник федерації Алішер Нікімбаєв набрав росіянина В'ячеслава Колоскова, який тоді ще був віцепрезидентом ФІФА, і той категорично заборонив будь-які дії – типу, зробите лише гірше.Ну, і..."Думка Колоскова проти думки Цен-Руффінена виявилася менш авторитетною, її відкинули. Думаю, люди хотіли перестрахуватися й убезпечити себе від можливих наслідків, якщо 1:0 не вистачить", – казав потім Нікімбаєв. Узбеки подали протест, і вердикт ФІФА їх шокував начисто.Комісію щодо питання у Швейцарії тоді очолив Леннарт Юханссон; там же були Хуліо Грондона, Чонг Монг Джун, Урс Лінсі – головні люди футболу того часу. І усі разом вони присудили... переграти матч повністю.Японського арбітра позбавили права судити елітні поєдинки назавжди. Навіть власна, японська федерація викинула Йосіду в J2.Була ще купа жартів – мовляв, він тепер найбагатший суддя нижчих дивізіонів у світі. Ніхто не вірив, що його ляп був випадковим.Але узбекам від того легше не стало. Вони дізналися про вирок ФІФА вже в Бахрейні. Уявляєте, як їм було? Шацьких і компанія втратили кураж, ритм ще й домашню перемогу. Натомість суперник і оговтався, і підсилив склад травмованими, які встигли відновитися, поки йшов процес.Уже в переграванні в Ташкенті була зафіксована нічия 1:1, далі 0:0 в Манамі – і в міжконтинентальні стики попрямував Бахрейн, аби вилетіти там від Тринідада.Касимов тоді ж з горя завершив довжелезну кар'єру.Ну, а Узбекистану довелося чекати Мундіалю ще 20 років – аж поки не дозріло покоління Абдукодіра Хусанова.2/2