Футбольні історії | Усі чули про грандіозні трагедії на "Ейзелі" та "Гіллсборо". Але як що...

Усі чули про грандіозні трагедії на "Ейзелі" та "Гіллсборо". Але як щодо "Веллі Перейд"?У цей день, 11 травня, у 1985-му в Бредфорді розкрилися ворота пекла.Місцева команда достроково виграла 3-й дивізіон, і 11 тисяч уболівальників прийшли на трибуни, аби привітати кумирів на грі останнього туру з Лінкольном, яка вже нічого не важила. Атмосфера стояла святкова.Ну, і за 5 хвилин до перерви у 3-му ряду помітили невеликий вогонь...Ніхто досі не знає, що сталося. За офіційною версією, недопалок не потушили, а кинули у одноразовому стаканчику під ноги, де той потрапив у купу сміття. Та миттю розгорілася."Я ніколи не бачив подібного. Дим задушував так, що дихати було майже неможливо. Одразу виникла паніка. Маси людей побігли до виходу, який було зачинено. Двоє чи троє найкремезніших чоловіків натиснули на замок з усієї сили і відкрили ворота. Якби не вони, я б живим не вибрався", - розповідав фанат Джеффрі Мітчелл, якому тоді було 46. Не всім пощастило, як йому.56 людей згоріли або були затоптані насмерть. 265 отримали поранення та опіки.Їх могло бути ще більше, якби не героїзм поліцейських та звичайних фанів. Аж 22 чоловіки отримали після пожежі державні нагороди за хоробрість.Пожежна приїхала через 4 хвилини після виклику, але головна трибуна "Веллі Перейд" згоріла дотла за 9. Незадовго до гри місцева преса хвалилася - типу, вона така ж, як на перших фото у 1908-му. Оця архаїчна, дерев'яна конструкція всіх і згубила.Крапку в катастрофі поставила тоді держава - у 1987-му англійці радикально змінили стадіонні закони. Дерев'яні трибуни змусили замінити на залізобетон. Системи оповіщення, датчики диму, вогнегасники стали обов'язковими. Кожен стадіон зобов'язали представити план евакуації. Куріння на трибунах звели до мінімуму; сміттю оголосили бій.Правду кажуть - за одного битого двох небитих дають.От тільки людей вже не повернути. Все, що залишилось - пам'ять."Нікого такого не бачив. Місто стояло спустошене, але й волонтерів було неймовірно багато. Про сам день у мене спогади жахливі, але також я пам'ятаю людяність, з якою нам допомагали", - зізнається ще один "вцілілий" Метью Вайлдман, який був на стадіоні з артритом, на милицях, проте небайдужі люди винесли його з пекла на руках.