Подібно до українців, Фонсеку обурює, що агресор продовжує терор навіть через 4 роки після невдалого нападу на Київ.У світі, де надто багато лицемірів, Паулу говорить, що думає, про Трампа, Інфантіно й інших, хто набивається Путіну в друзі."Я обурений. Атаки на Україну стають тільки смертоноснішими. Я сподівався, що це зміниться, та після приходу Трампа до влади, все явно погіршилося. Щодня запускають сотні БПЛА й десятки ракет. США послабили Україну, ЄС. Вони ускладнили життя українців. Дружина переживає це ще сильніше. Вона з Донецька і бачила 2014-й. За пару днів після того, як я забрав її бабусю й дідуся до Португалії, їхній дім зруйнували вщент. Від цілого міста поблизу Донецька нічого не залишилося. А мої свекри працювали на те, щоб мати дім, усе життя. У 2014-му їм довелося все кинути і відбудувати в Києві заново. І от знову. Це жахливо і важко прийняти. Правда така, що усі, хто любить футбол, воліли б бачити Мундіаль не в США. Позиція їхнього президента у тому, щоб ігнорувати знедолених, ставити економічний інтерес понад усе. Він не думає про людей, а тільки про гроші. Він як Інфантіно, який вважає, що Росія має змагатися в єврокубках. Вони гратимуть у Москві, коли українці позбавлені можливості грати у себе? Країна, на яку напали, не може змагатися вдома, а Росія - може? Футбол не може вирішити всі проблеми, але повинен додати в цей світ хоч трохи справедливості". Здається, Андрію Шевченку та УАФ не доведеться довго вламувати Фонсеку на те, аби той очолив збірну, якщо така потреба виникне. Його зв'язок з Україною стійкий."Україна - фантастична країна. Я люблю її. Я й сам почуваюся трохи українцем. Мій син постійно питає, коли ми повернемося до Києва? Він йому подобається. Я хотів би колись повернутися до України, щоб працювати. Допомагати країні, розвивати футбол, що має великий потенціал. Я б хотів очолити національну збірну або знову Шахтар. Не знаю, коли, але це одна з моїх мрій. Я відчуваю, що маю віддати борг..." 2/2