В Гамбурзі це вийшло трохи спонтанно.У 1981-му на Гафенштрассе, що північніше Ельби, сотні сквотерів захопили покинуті руїни, аби в них жити. Поліція, ясно, була проти – і почалися сутички. На підмогу бездомним підтягнулися маргінали – студенти-ліваки, панки, автономісти, активісти всіх мастей.Усе кругом запалало – можете уявити?І відбувалося це за 10 хвилин пішки від "Міллернтора", де виступав ну дуже нікчемний ФК Санкт-Паулі.Нікому не було до нього діла, бо кому треба лузери, якщо в місті був блискучий ФК Гамбург, який у 1983-му під орудою Ернста Гаппеля переміг у фіналі Кубка європейських чемпіонів Ювентус Мішеля Платіні та Збігнева Бонека?Видатна була команда. Один Горст Грубеш чого вартий!Та все зіпсували рецесія й екстремізм.Втративши роботу, багато молодих німців зблизилися з ультраправими – і насамперед фани."Я добре пам'ятаю себе на початку та в середині 1980-х. Я почувався розгубленим на напівпорожній трибуні, де гусячим кроком розгулювали 50 неонацистів-головорізів. Вони чекали на поліцію, щоб почати сутичку. А гра під нами у цей час була геть сіра", – каже журналіст Улі Гессе."У кожного клубу була своя фірма. І всюди без винятку це були ультраправі фанати".І що мали робити ті, хто не погоджувався? Кому муляли ідеї "білої раси"? Лонгрід про гамбурзьке дербі, яке зіграють ввечері, читайте повністю тут.