Футбольні історії | Починаючи з 1988-го Марадона вже не міг без кокаїну.З неділі по середу...

Починаючи з 1988-го Марадона вже не міг без кокаїну.З неділі по середу він не просихав. Четвер-п’ятниця йшли на детокс, в суботу Дієго виходив на поле – і все повторювалося.Вийти із замкненого кола? Але куди? Там суцільний стрес. "Це чудове місто, але я більше не можу тут дихати. Я хочу вільно ходити, як кожен інший", – бідкався Марадона.Культ, створений Дієго на вулицях Неаполя, став нестерпним для нього самого.А жити як?У 1989-му Марадона попросив у Ферлаїно піти; той навіть погодився за умови, що Наполі виграє Кубок УЄФА. Втім, після тріумфу в Штутгарті Коррадо прошепотів: "Продажу не буде"."Я хотів вбити його трофеєм, який тримав в руках", – казав Дієго у документалці.У 1989-му він загравав з Марселем, та коли Бернар Тапі приїхав, Каморра дала йому на втечу годину. Хто відпускає курку, що несе золоті яйця? Наполі вклав у Дієго 14 млрд лір, а заробив 200."Мене б розірвали прямо на вулицях, якби я його продав". Лонгрід про падіння Ель Дієго на його день народження читайте повністю тут.