гриб з юґґота | 22 серпня 1920 року на світ з’явився Рей Дуґлас Бредбері.Рей стверджув...

🌟 22 серпня 1920 року на світ з’явився Рей Дуґлас Бредбері.Рей стверджував, що пам’ятав власне народження: мати виношувала його десять місяців, що, на думку письменника, й посприяло тому, що в утробі його чуття встигли загостритись:«Якщо ти перебуваєш в утробі десять місяців, то розвиваєш свої зір та слух. Саме тому, коли я народився, я про це пам’ятав».А на другий день свого існування він уперше пізнав, що таке страх, адже саме тоді батько загорнув його в ковдру й відніс до лікаря у центрі міста.🤔 Між іншим, з самого початку хлопця звали не Ray, а Rae, на честь кузена по батьковій лінії, однак за рекомендаціями вчителя, коли Рей був у першому класі, ім’я змінили на «менш жіночне», аби з нього «не сміялись однокласники». А друге ім’я мати дала своєму синові на честь Дуґласа Фербенкса.📍 Якось, до народження своєї четвертої доньки, Бредбері згадував, що його дружина стомилася «глядіти чотирьох дітей», справедливо назвавши на одну більше, зарахувавши до дітлашні ще й себе. Адже таким Рей і був: великою дитиною, яка любила вигадувати, бешкетувати, досліджувати, мала часом по-дитячому упереджені погляди на життя (навідріз відмовлявся водити машину; боявся літати настільки, що коли здійнявся на борт літака вперше, нализався, як чорт; старався не вживати ліки тощо), які, на мою думку, й зробили його настільки неповторним. Це й видніється у його щирій поведінці й позитивній далекоглядності на все, що простягалося перед ним:«Якщо ви почнете день зі слів "Я програю", то що ж то за день такий буде?», — казав він.🤲 Воно й не дивно, що людина з такими непересічними поглядами на життя провела його насичено й яскраво. На мою думку, одна з найпоказовіших ситуацій того, що Бредбері любив світ, а світ — його, сталася тоді, коли йому виповнилося 83 роки. Тоді Марс наблизився до Землі на 34,6 мільйона миль — це найближче, коли Червона планета наближалася до нас за останні майже 60 000 років.Сем Веллер казав, що Бредбері «передбачав минуле й пам’ятав майбутнє» — ідеальний опис творчості Рея, що так майстерно пронизана як щемкою ностальгією, так і найсміливішими передбаченнями про буремне й далеке майбутнє. На щастя, після себе він залишив строкатий спадок, що припаде до душі будь-кому. Діліться на честь свята, які історії Бредбері у вас найулюбленіші! Адже за рахунок цього він і продовжує жити вічно.