гриб з юґґота | 1 лютого 1977 року помер Едмонд Гамільтон. Творчий доробок Гамільтона ...

1 лютого 1977 року помер Едмонд Гамільтон. Творчий доробок Гамільтона такий, що там дійсно є що читати (й врешті начитатися! 🌚), хоч він і складається переважно з науково-фантастичних оповідок, що зрідка тяжіли у бік готичної чи химерної прози. 📍 Попри те, що Гамільтон, як і його дружина, Лі Брекетт, постійно випускали щось з-під свого пера, вони, на відміну від подружжя Каттнерів, за своє життя разом написали твір у співавторстві один з одним тільки раз. Кілька разів у них відбувалися так звані «неофіційні колаборації», які полягали в тому, що хтось комусь допомагав дописувати твір, позичав ідеї тощо. Головною проблемою, чому подружжя не писало нічого разом, була відмінність письменницьких методів. Лі писала «з нуля», без попередньо прописаного сюжету, а Ед же продумував усе заздалегідь. Про те, що писати разом вони не можуть Ед і Лі дізналися, коли на початку свого спільного життя Брекетт писала історію на замовлення, дала почитати її уривок Гамільтону й не змогла пояснити чоловіку, що відбуватиметься далі, тому що вона цього ще не придумала. Лі жартома казала, що цей епізод ледве не зірвав їм шлюб, тому що пара через це «погавкалася» й Брекетт все ж почала переписувати оповідку. 📍 Їхня перша офіційна колаборація сталася завдяки Гарлану Еллісону: він запропонував їм написати оповідання для своєї збірки оповідань (зрештою історія ввійшла до його антології The Last Dangerous Visions), на що подружжя погодилося й написало історію Stark and the Star Kings, в якому повертаються до своїх улюблених героїв та об’єднують їх в один всесвіт. За свого життя Гамільтон не встиг побачити це оповідання. Брекетт пережила свого чоловіка всього лишень на рік з копійками. Перед його смертю вона встигла представити пам’ятну премію Hamilton Award, яка, через її поспішну смерть незабаром після свого чоловіка, обернулася на Hamilton-Brackett Award. Вручення нагород тривало до 1986 року. 📍 Смерть Гамільтона свого часу сколихнула всіх прихильників нф: багато в чому він був новатором, включно з тим, що саме в його творах вперше з’явилася ідея того, що людина може виходити на поверхню інших планет у спеціальних костюмах-скафандрах. Тож, як йшлося у посмертній нотатці, присвячений Гамільтону в журналі Locus: «Його кар’єра простягалася на всю історію сучасної наукової фантастики, а сам він був її головним засновником. З його смертю нас полишає частина нашого світу».