У чому цінність курсько-білгородсько-брянської операції невстановлених добрих людейРусня змушена знімати війська з фронту в Україні й перекидати їх на гасіння пожежі в областях, окупованих сто років тому. Уже бачимо значне ослаблення тиску на нашу оборону, особливо на Харківщині. Знімають підрозділи з Запоріжжя і Херсонщини. Думаю, вони намагатимуться до останнього тримати атакувальний темп на Донеччині — Покровський напрямок їм здається перспективним. Інші ділянки вже ослабили або скоро ослаблять.Багато було нарікань, мовляв, замість дати підкріплення на важкі напрямки послали резерви бозна-куди. Це справедливо. Але... Відправка експедиційного корпусу за колишній кордон рф = допомога всім іншим нашим силам.Цінність курського прориву якраз у тому, що сили й засоби не кинули знову в ті самі м'ясорубки, щоб там і їх перемололо, а застосували творчо. Втрати на курщині є і будуть, але вони поки що незрівнянно менші, ніж на українському фронті. А якщо добрі люди встигнуть у такому темпі пройти ще два дні, русня за тиждень втратить більше своєї території, ніж за останній рік зайняла нашої.Наступне завдання — нормально закріпитися і налагодити логістику. Бо тримати таку велику територію — теж важка робота. Але це просто діамантовий ляпас друго-першій армії світу.І ще одна думка: коли русня більш-менш спакує свої оборонні лінії на курщині... спалахне ще у кількох місцях за колишнім кордоном рф. Щоб не знали, за що хапатися.