Telegram statistics channel - @fortunatov_channel

мені немає на що опиратися, окрім себе!це не крик зараз. це спокійний врівноважений голос. я відкрив два рандомні канали — Вадіма Келлера та ще одного назву не скажу. Вадім, даров, знаю, що ти мене читаєшя внєапно відчув, що мені відверто таааааак похуй на те, що Макрон і Трамп там роблять, хай хоч в туз гатяться на факелі статуї свободи. похуй на симуляцію, на те, що ми в комп'ютерній грі, що таке всесвіт — я, блять, років 8 інвестував у те, щоб спробувати зрозуміти всеосяжні теорії, які лишаться теоріями. тут все втратило сенсзнаєте, що я зрозумів? що я вмію бути. мені не похуй, що з вами, але мені здається, що ми втратили здатність бути собою. вкладіть свій сенс в ці слова та подумайте про це самостійно. оце важливо, а не вся прісна хуйня, як статус, лайки, хуяйки, та все інше, що дає швидкі рішення глобальних питань. ти щур у перегонах, чи ти — ти? хто ти, блять? задумайся, блять! ще раз: хто ти? ти реально існуєш чи йдеш за кимось? тобі говорять, що робити і ти робиш, чи ти сам/сама це вирішуєш? ти хто тут? тебе турбує це питання? якщо так, знімаю перед тобою скальп — думай далі. я не можу думати за тебе, але можу наштовхнути на думкия можу опиратися лише на себе, і на неї трошки. і ти. опирайся лише на себе, інакше тобі пизда 🥰

у мене сьогодні день народження. багато хто з вас не знає, скільки мені, а писати я не буду. але зараз я хочу поділитися своєю єбєйшою мудрістю мені сьогодні ніскільки років. я народився один раз та йду вперед. саме тому я не програмую себе на старість, не будую собі шаблонів, відчуваю себе спокійніше через це, даю собі свободу та не підганяю себе як довбойоб — я йду впевнено, крок за кроком, твердо стоячи на ногах. коли падаю, встаю та йду далі я можу сказати, що завжди розвивався не тільки вгору, а й в ширину. за останній рік я пройшов найбільш насичений подіями відрізок життя, де було буквально усе. я відкрив у собі такі риси, про які ніколи не здогадувався. це колосальний кач, який показав мені, хто я є для самого себе. я продовжую йти вперед, бо так хоче мій самурай. крок за кроком. і в цей момент, я розумію, що для усього є своє місце, свій час і ніщо не приходить «просто так» шлях завжди приводить в якусь точку. в цій точці я щасливий і спілий, як соковите манго. дякую за те, що прочитали. дякую за те, що вчите мене. дякую тим, хто був поруч, і тим, хто зі мною в цю мить 🫡

сумували, котики? забагато подій було 🥰тема сьогоднішнього уроку: МКУльтраспецслужби США та СРСР з середини минулого сторіччя активно вивчають техніки та програми по контролю над свідомістю. вони проводять експерименти, які дають інструменти. часто ці експерименти незаконні, але кого це глобально їbalo, дехто досі впевнений в те, що ми пішли від макак та гібонів, а наші предки їли мамонтів, яких вбивали палкамиціллю МКУльтра та інших аналогічних проєктів були знайти вразливі місця у свідомості, підсвідомості та безсвідомості, які дадуть розуміння, як знизити опір людей для ефективного маніпулювання нимидля самого початку використовувалися психотропи, гіпноз, депривація, ізоляці, насильство (в тому числі і сексуальне). колосальні масиви таких даних по закону мали бути розсекреченими, багато що можна знайти у відкритих архівах. звісно, не все, але той, хто шукає, знайде завджичи досягли вони цілі? а як думаєте? напевно, є питання: навіщо? якщо досі є такі питання, я безоціночно скажу — тому що людьми, які не думають, керувати елементарно просто. якщо порівняти наш мозок з суперкомп'ютером, то це спрацює так — треба вживити вірус, який почне руйнування або блокування відділів центрального процесору, що призведе до повного або часткового збою. таким процесором у нас цілком може бути епіфізепіфіз — шишковидна залоза, третє око, в єгипетський міфології — око Гора. відповідає за стан Творця. щоб його вимкнути, потрібно мати до нього суто біологічну стратегію: цукор — кристалізує зону навколо нього, що робить хєровою пропускну здатність до нього і від нього, алкоголь, хімія від сигарет/вейпів/айкосів, і купа усього: м'ясо, жири, екологія, магнітне поле, вам це не сподобається — деякі прививки (а може й усі) коли епіфіз деактивований, починає блокуватися лімбічна система — емоції, пам'ять, мотивація і вегетативні функції організму. просто читайте, не накладайте на себе поки. або вже накладайте. далі страждає і неокортекс — когнітивні функції, мислення, мова, свідомістьна цьому етапі людина втрачає вже ДУЖЕ БАГАТО потенціалу і стає вразливою до будь-чого. вона фактично перестає думати та аналізувати. тоді починається місія — рептильний мозок, який називається ще триєдиним мозком або R-комплексом, суть якого відповідати за самозбереження через високий рівень тривоги та стресу людина, яка виживає, не здатна ні на що, окрім виживання. забери у неї все, і вона більше не несе ніякої небезпеки, окрім небезпеки для соціуму та для себе самої. на що усім глобально роhuiлюдина має неймевірно великий потенціал. достатньо 5 людей, які енергетично зрівняються з енергетичним потенціалом сонця. знали таке? уявіть собі світ, в якому більшість людей знають про свій потенціал, якими неможливо керувати. вони загроза? для кого вони загроза? чи зручніше зробити тут голодні ігри, де люди будуть мати вагу в нуль грамів і просто почнуть вбивати одне одного. тут все різко починає втрачати усі сенси, тому буду закінчуватитільки нам обирати, як проживати наше життя, які емоції та стани відчувати. я скажу декілька речей — тренуй мозок, займайся нейробікою, проси і отримуй. не давай нікому вирішувати за себе ніщо. тільки ти робиш своє життя таким, яке воно є. тільки ти можеш його змінити — не хуй0вий бос на роботі, не дура-колишня, не рюріковичи та предки австралопітеки. ти. лише тицьом 🥰

що ви знаєте про низькоінтелектуальний тролінг?одного разу ви спитаєте, якщо ще не питали: як чувак у 41 рік їбошить на такому рівні? як йому вдалося виграти стільки золотих мʼячів за карʼєру, забити під 1000 голів і все ще грати, бути вмотивованим і впливовим?все елементарно. він знає, що заважає, а що робить його сильнішим. редактори каналу не нарізають, що вони пропагандують, бо слово «пропаганда» — воно завжди про програмування людей, хорошому, не дуже. люди прості — чують щось, регочуть, а підсвідомість програмуєтьсяякщо у 99% людей не вийшло зробити навіть 10% від того, що вдалося Кріро. але вони не роблять малої частки того, як живе він. успіх — це завжди дисципліна. навіть з фольгою на чолі. а слово — це відповідальність, яку бере на себе той, хто його говорить. а як ми знаємо, незнання прирівнюється к дебілізмугарного дня. рівняйтесь на кращих. телефони та 5G заважають вам спати. цукор блокує ваш епіфіз. куріння і алкоголь наносять вам шкоду. тролінг буде смішним, коли в ньому є інтелектуальне ядро, бо інтелект — це фундамент для почуття гумору. цілую

вечір в хату, мої юні читачі 🤯мене засмоктало сильно, але дуже сексуально в нову роботу, я скоро розкажу про неї більше. але я нікуди від вас не подінусь. тому сьогодні починаю писати це о 23:10, чисто навіть цікаво, скільки піде хвилин на цей текстхто читав антиутопістів, підніміть руки. ясно. особисто я люблю антиутопію. не за фантазію авторів, а за глибину розуміння того, як вони читають простір навкруги. хочу поділитися однією квінтесенцією від Оруелащо таке війна та навіщо вона? є людина, є гонитва за прогресом, щурячі перегони, які призводять до розвитку технологій, в тому числі. це якщо розбирати саме людину, а не те, як ці технології та ресурси потрапили до неї в руки. отримуючи це все, у людини стає більше вільного часу та свободи для розвитку. людина розумна — штука небезпечна, керувати нею доволі складно, але не неможливо. тому, аби утримати владу, потрібно ресурси та вільний час у людини забрати. а що є найбільш ефективним способом забрати це все у людини? страх і війнамовою цифр: утримання війни та її ведення, це — трільйони грошей щорічно. ці гроші могли б забезпечити їжею та водою усю планету, кожну людину. можна сперечатися про що завгодно, навіть про те, що анархія — мама порядку, хаос — це заєбумба, згоден, але. ресурсів планети достатньо для усіх, це єбаний фактвійна — це контроль над ресурсами та влада, яку утримують ті, хто її тримає у штанішках. як це працює: треба знайти ворога. це раз. далі пояснюємо масам, що ворога треба вбивати. з'являється привід для агресії та страху. це дваІндія та Пакістан колись були однією державою. потім вони об'єдналися проти гніту Британії, яка їх буліла. в свою чергу пішла партія у хнефатафл (скандинавські шахи): Британія оплачує індусам розпалювання конфлікту всередині держави проти мусульман, а паралельно платила мусульманам за ворожнечу з індусами. усього декілька років і все — Індія і Пакістан стають ворогами. з 19 сторіччя ці 2 країни буквально плюються отрутою одна на одну, чому свідчення нещодавня швидка війна. вони досі думають, що воюють за свободу одне від одногоуряд США через фонди і фонди фондів фінансував нацистську Німеччину перед початком 2СВ, продавав зброю шиїтським терористам перед іракським конфліктом, про що є дуже багато інформації та документації в мережі, і не змушуйте шукати, самі це робіть. не хочеться вірити в те, що 11 вересня і люди, яким довелося стрибати з веж-близнюків стали жертвами вогнища, яке розпалили для того, щоб розпалити й війну та пояснити людям, чому вони це роблятьпитання не в назвах країн, а в технологіях, причинах та наслідках. я думаю, краще про це замислюватися, аніж ні. тому думайте. погоджуйтесь, сперечайтесь — все це дуже добре28 хвилин пішло. добраніч!

ми (людство) — цифровий код та статистика. до нас тут точно були інші, думаю, це не треба доводити. як біологічний вид, ми далеко не вінець творіння, хоча декому дуже хочется в це вірити. але я думаю, це повна шляпа. як вид, ми вбиваємо, нищимо, розйобуємо все навколо, бо лише у нас (з того, що нам відомо) є еготі, хто був до нас, цілком можливо, чимось відрізнялись, але чомусь зараз тут живемо ми, а не вони. можливо, вони поховали себе самі, як це робимо зараз ми. можливо, їх злизала вода чи з'їв вогонь. або їх засипало піскомя бачу це, як версії прошивок. програма в спільній свідомості формується через ту реальність, яку ми самі створюємо. пояснювати, що я маю на увазі? наш прогрес — це «прогрес», який ми будуємо теж через его, такі от ми. заради своїх цілей ми здатні на будь-що. ми жадібні, егоцентричні, ми похуїсти. у більшості. є інші — вони лише намагаються, вони стараються, вони змінюються, вони працюють над собою. є абсолютна меншість — цих людей я знаю по легендамми — бінарний код та бінарна помилка. ми воюємо не тільки на рубежах зі зброєю в руках, ми воюємо одне з одним за нас самих. любов проти ненависті, страх проти щастя — простими словами. вам не потрібно розбиратися у торгівлі акціями та продажах активів на фондових біржах, щоб зрозуміти, про що картинка в постізеленим зображена позитивна динаміка, червоним — негативна. ми або виграємо, або пройобуємося. виграти та проїбатся. все просто. коли зелений підмімає нас вгору, червоний опускає далеко вниз. це наша спільна динаміка, але вона залежить від вибору кожного з нас. тільки так. ТІЛЬКИ ТАК! коли червоне опустить нас в самий низ, ми програли, бо у нас є лише одна спроба, просто на неї у нас є багато років. коли нас не стане, з'являться інші. як вони з'являться — питання, але я в цьому чомусь впевненийнамасте 🤛

я виріс без батька. я його майже не знаю та дуже погано пам'ятаю. загалом з чоловіків у мене був лише дідусь, якого я майже не бачив: він вйобував 25/8 на дуже важкій роботі, на кладовищі. та мій відчим — батько моєї молодшої сестри. він був класним, але сам вчився бути чоловіком, робив багато помилок, і з хорошого я пам'ятаю те, що він нас любив і дуже старавсячому я це пишу зараз? підняти важливе питання: хто такий чоловік, як ним стати, та чим він пахнемене «виховували» як попало 😄 — і це круто, дякую за це. здебільшого, намагалися виховувати, бо я був дуже непростим штруделем, який не піддавався дресировці. я робив багато своїх помилок, які були десь на кордоні з дебілізмом, вони могли закінчитися для мене дуже і дуже погано. але весь цей вінегрет перетворився просто на уроки, які я спробував засвоїтиу період з 10 до 11 років я і майже рік прожив на Кубі сам, у таборі з аборигенами (з дітьми без орієнтирів), які робили ну повну хуйню. а я не відставав — мене відправили вирішити проблеми з випадінням волосся (я лисий з 8 років), а приїхав я з психологічними проблемами 😁. батьки та мої старші були від мене за 10200 кіломентрів, і звісно ж, вони хотіли найкращого для мене, з цим все ок. а потім школи, університети, п'янки, гулянки і всі витікаючі. проблеми, кризи, вирішення цієї дічі, і нарешті я тутя завжди думав, що в мені більше жіночої енергії (чомусь). але усі помічали те, чого не бачив я — чоловічу силу. я не звертав уваги на це. пазл не був складеним до кінця. а от минулого року він почав складатися — один мужик (саме мужик), з яким я зустрівся на 3 сеансах остеопатії, сказав мені, що в ньому 80% чоловічої енергії і 20% жіночої. в мені — 50/50. але мої 50 чоловічої більші за його 80. тоді я замислився по-справжньому. будь-які радикальні зміни, сука, дуже болісні і дискомфортні, бо мені треба було зруйнувати всю парадигму, визнати, що мої установки – капітально не працюють, мені треба перебудовуватися. і я почавсьогодні я маю унікальну можливість вчитися у людей, бачити та поважати їхню силу, сприймати все врівновжено та поглинати все, фільтруючи своє та відрізаюче не своє. я все ще вчусь, і це окзараз я дещо готую. потім все дізнаєтеся. але питання, яке я підняв вище — надважливе зараз. так от: 1. чоловіком не можна народитись, ним можна лише стати і лише 1 раз за життя2. слово «чоловік» — це дієслово3. стати ним — це бажання і рішення 4. це можеш зробити лише ти5. для цього потрібна самодисципліна, самовиховання, чітко побудована система цінностей та координат. це тренування6. також це фундаментальна концепція. для цього потрібно завжди тримати яйця в руках, а для цього потрібно їх мати — бо зламати себе, щоб наново побудувати, це має бути, піздєц, і яка сила духу7. (лишаю місце для вашого варіанту, якщо захочете поділитися думками)отже. поки це все. я без жартів — поділіться думками, будь-якими. для мене це важливо, адже, вважайте, поки ви чатали це, я стояв повністю голима, забув, то чим пахне чоловік? сексом пахне, бо як на мене, це все дуже сексуально і сексуальна енергія – це енергія сили 😈p.s. на фото мій дідусь (і старша сестра), він живий, і коли не ліниться тиснути руку, може випадково зламати твою

зробіть паузу. є для вас прикольний тест на селективність сприйняття. хто знає — крутиш, хто ні — зараз буде цікаво. як подивишся відео, повертайся сюдиhttps://youtu.be/vJG698U2Mvo?si=s2pxAZVWn3-FuE-3 — тисни і роби, що кажуть. заради чистоти, блюрю наступну частину тексту 😚питання: ви помітили бібізяну, яка пройшла прямо перед камерою, поки ви рахували кількість бросків м'яча? ця теорія з практичної психології дуже однозначна — суб'єкт майже завжди відокремлює свою точку інтересів ти сприйняття, які узгоджені з його очікуваннями, ігноруючи всі інші. коротше — ми бачимо лише те, що хочемо бачити. це використовують у ЗМІ та у комунікаціях, як больову точку. за бажанням, можна знайти застосування цьому і у міжособистісних відносинах — моя правда, іншої немафабула в тому, що будь-яка точка зору по-своєму правильна. треба лише розуміти, з якої точки дивитись цю точку зору. суперечки не мають жодного змісту, часто люди говорять про одне й те саме, тільки різними словами, але суть найважливіша тут 🤦‍♂️

ну ок, напросились. давайте тепер через квантову фізику я спробую довести, що ваша реальність – чиста ілюзія ❗️1️⃣ матерія (будь-яка) – не тверда. це пустота, бульбашка, яка всередині не містить нічого. всі предмети, навіть тверді – це пустота. ми навіть торкнутися одне одного не можемо, в кінці кінців. пустота з вібраціями на різних частотах2️⃣ об'єктивного немає, все суб'єктивне. дві, три, сімдесят чотири тисячі суб'єктивних думок не роблять щось об'єктивним. у 1927 році Гейзенберг та Бор провели експеримент – Копенгагенська Інтерпретація, де виявили таку гіпотезу як Корпускулярно-хвильовий дуалізм, який доводить, що будь-яка частка простору веде себе по-інакшому, коли ми на них дивимось. тобто лише твоя увага має значення і саме вона змінює поведінку атомів, квантів, фотонів та усіх інших частин3️⃣ ані майбутнє, ані минуле, як і сам час – нелінійні. ми не йдемо вперед, ми не йдемо назад – ми всюди. це суперпозиція частин. вони між собою сполучені зв'язком на нереально великих відстанях та в мікромілісекунду можуть спілкуватися одна з одною крізь простір та час. ти можеш сьогодні змінити себе в минулому. важко повірити, бо голова не здатна одразу таке уявити – треба поглиблено вивчати тему4️⃣ світ і ми – це лише наш вибір, який ми робимо зараз. він може буквально змінювати тебе. «реальність» не стала, вона варіативна на всі відсотки світу. думка, як і ми – це енергія, вона може приймати будь-яку форму, знаходячись в конкретному місці. в наших силах перетворити її на що завгодно. пам'ятай: енергія тече туди, де твоя увага. увага – це і є ти5️⃣ квантова заплутаність та мультивсесвіт – це не казка, це те, де ти живеш. усе інсує тут і зараз: усі можливі комбінації та сценарії – вони є зараз. роблячи свій вибір, ти переходиш по опціону далі. але твоя інша версія, яка зробила інший вибір, продовжує існувати. і скільки таких як ти? безліч, бо всесвіт неосяжний, а час – це просто все і ніщо одночасно6️⃣ смерть – частина життя, а життя – це є шлях до смерті та цілком можливого переродження. але не треба поспішати, у тебе точно є якась місія. можливо, вона в тому, щоб допомогти комусь іншому зробити щось дуже вагоме. або саме тобі доведеться змінювати світ. хтознаці 6 пунктів – це і є підказка до того, як змінити своє життя і себе. все складне насправді дуже просте. в 27 років я почав цим цікавись. зараз це моє захоплення. я кінчаю від цього і мені все цікавіше і цікавіше жити далі 🥰

в голову лізуть якісь модерн-філософські мюслічи можна жити, граючись? от без зайобів постійних. невже бути дорослим — означає втрачати грайливість в усьому? коли я помічаю, що надто серйозно ставлюсь до чогось, мені прям дурно стає. це не про відповідальність, повірте, вона у вища за мене. це про відчуття легкості. якого хріна ми її втрачаємо з роками? окей, може бути втома. але я почав досліджувати себе: коли я кажу, що я втомився, я ніби себе програмую на це. коли я затрахався просто, але не думаю, що я втомився, мені прям ок. дурне таке, ліг, поспав і далі летиш. треба — включився, зробив, перемкнувся на режим легкості. не треба оце собі придумувати якусь зайву шляпу про дорослішання, бо мені здається ми просто перетворюємось на наших батьків (ми всі їх любимо, так)наголошую — питання в тому, щоб жити легше. граючись. нашу ідентичність та унікальність весь час намагаються знищити, з самого дитинства. я не хочу її втрачати навіть зараз, не здався ще. мені іноді кажуть, що я важко пояснюю, що мене іноді складно зрозуміти. тому якщо я тут шифр якийсь знову написав — питайте