щось довго не було бажання писати. але буду намагатись повертатисья пройшов BOOTCAMP від 3ОШБр. про це й напишу зараз 🔥на 3 дні ми стали майже військовими. жили, як вони, їли, що й вони, не спали, як і вони, гартувались, як і вони. разом з ними — з діючими військовими з бойовим досвідом. чому я там написав «майже»? бо на війні твоя помилка або помилка когось з побратимів коштує надто дорого. вона просто може стати останньою не тільки для тебеце був інтенсивний період: гранати, петарди, турнікети, окопи та чергування, накати та оборони, спека та дощ, комарі, барак — комфорту нуль. чайник? багаття розпалив, воду набрав на усіх і кип'ятиш. пам'ятаєте тімбілдінги на роботках? це — найкращий тімбілдінг, бо ти вчишся відповідати за себе та за своїх якось я полишив зброю, бо біг за водою, щоб потушити пожар. затушили, справи доробили і усі разом зробили скількись там бьорпі за мій косяк. чому? тому що усі разом. бо на війні тільки разом. я якось спитав, чому трійка? мені сказали: а куди ще? коли в нашому війську є хуєва купа історій, коли набухані тіпи та командири без бойового досвіду укладають цілі гарнізони своїх же людей, бо абсолютно не розуміють, що робити та де вони знаходяться. або вони просто втомились нести пораненого. потім ми знову і знову піклувались одне про одного: чай, їжа. так і стають справжніми побратимамиу нас було 10 хвилин на попиздіти, і я сказав сержантам, що тут треба мати сильну фізуху. мені ж підкинули інше слово — характер. нехай це і буде формулою: характер + фізуха. адже на характері ти можеш везти і везти. фізуха підтягнеться, а от характер тільки загартовується. і я знімаю скальп замість капелюха перед такими людьмия отримав колосальний досвід. дякую Студенту, Матізу, Шраму, Бойчику та Психу за ці 3 дні. своїм пацанам за класну військову гру. і маю сказати дещо вам — так, вам, хто читає: обов'язково пройдіть таке навчання. ви навіть не уявляєте собі, що воно вам дасть. а воно дасть