Історія лісівника Романа Тіщенка, якому через війну довелося покинути рідний дім і будувати кар’єру на новому місці23-річний Роман виріс у селищі Краснопілля на Сумщині. Там хлопець і розпочав свою кар’єру у ДП «Ліси України». Близько року працював майстром лісу на прикордонні з ворогом – під обстрілами, у небезпечних умовах бойових дій, щодня ризикуючи натрапити на ворожу ДРГ. Роман не мав наміру змінювати професію, але заради безпеки та кращого майбутнього для свого молодшого 7-річного брата Захарка його родина вирішила переїхати до Чернівців. У травні родина Тіщенків опинилася на заході країни — біля іншого кордону.💬«Мені подобається робота на природі, серед лісу, тому я не хотів змінювати професію. Звернувся до директора філії «Чернівецьке лісове господарство», пояснив свою ситуацію, і мене без проблем прийняли на роботу», — розповідає Роман.ДП «Ліси України» піклується про працівників, яких війна змусила покинути рідний дім. Лісівників-переселенців приймають у більш безпечних регіонах, допомагають у вирішенні соціальних питань. Роман цьому приклад.💬«Спочатку я працював старшим майстром лісу. Було легко освоїтися на новому місці та знайти спільну мову з колегами, адже колектив молодий і дружній, жодних бар’єрів не виникло», — ділиться він.Три місяці тому Роман отримав підвищення і став помічником лісничого. Жартує, що кордон його «не відпускає», адже лісові масиви Тарнавського лісництва проходять вздовж Румунії. 💬«На попередній посаді було багато офісної роботи з документами. А тут я щодня в лісі, що мені надзвичайно подобається. Допомагаю лісничому організовувати якісну роботу з охорони та збереження наших лісових масивів. Радий, що мої ініціативи підтримують», — додає Роман.Історія Романа Тіщенко – це не лише про труднощі та ризики, але й про незламність, відданість своїй справі та готовність продовжувати роботу на підприємстві заради розвитку лісового господарства. Бережемо цінні кадри і підтримуємо людей у цей непростий час.