🇺🇦🪖 «Вкотре ми можемо вистояти у надскладних умовах, завдяки тому, що про нас пам’ятають дома», – каже воїн-лісівник Олександр КачанУ сьогоднішній рубриці «Наші в ЗСУ» розповідаємо історію воїна-лісівника, який раніше відповідав за охорону праці в надлісництві, а тепер – за охорону наших рубежів на фронті: пройшов вишкіл НАТО у Великій Британії, зводив оборонні щити на найгарячіших напрямках – від Покровська до Куп’янська.Ще кілька років тому Олександр Качан дбав про те, щоб кожен працівник Ніжинського надлісництва повернувся додому живим і неушкодженим. Як провідний інженер з охорони праці, він знав ціну безпеки на виробництві. Олександр навчав колег, розробляв інструкції та стежив за порядком. Його робота була профілактикою біди.💬 «Ми робили все, щоб мінімізувати травматизм. Порядок на виробництві – це не просто папери, а збережене здоров'я людей», – згадує Олександр.Але у травні 2023-го поняття «безпека» набуло для нього зовсім іншого, значно масштабнішого значення. Отримавши повістку, Олександр не вагався ні хвилини. Звична робоча документація залишилася на столі, а попереду чекав шлях воїна.Після ВЛК Олександр приїхав у навчальний центр на Львівщині, де його відправили до Великої Британії. Понад 50 днів інтенсивної підготовки на базі НАТО стали міцним фундаментом для майбутньої військової служби.💬 «Звісно, сьогодні кращого досвіду, ніж у наших хлопців, немає ні в кого у світі. Але ті навчання були надзвичайно корисними. Нас тренували військові з досвідом миротворчих місій, вчили працювати з натівським озброєнням, яке тоді тільки-но масово заходило в Україну», – розповідає боєць.Повернувшись, Олександр вступив до лав батальйону ТРО «Північ». У жовтні 2024-го він вирушив під Покровськ. Там Олександр будував невибухові інженерні загородження. Це складна лінія оборони, яку в народі називають просто – «зуби дракона» та протитанкові перешкоди.💬 «Це фактично гігантська смуга перешкод. Вона змушує ворога зупинитися, уповільнити рух або завернути саме туди, де наші хлопці вже тримають його на прицілі. Працювали під постійними обстрілами. Найскладніше було – встигнути заховатися від «очей» ворога і при цьому не зупинити будівництво», – ділиться Олександр.Вже в лютому минулого року воїн-лісівник з побратимами будував лінії оборони на Куп’янському напрямку. Тоді лінія фронту почала наближатися. Олександр з побратимами знову був на межі. Не вистачало техніки, навколо постійно літали ворожі FPV-дрони та «Ланцети». У такі моменти розраховувати лише на долю не доводиться – треба діяти.Олександр згадав про свій «тиловий» дім. Один дзвінок колегам у Ніжинське надлісництво – і допомога не забарилася. Лісівники, які ще на початку служби придбали йому ноутбук, передали все необхідне обладнання. Завдяки цій підтримці лінію оборони під Куп’янськом вдалося добудувати вчасно.Сьогодні війна триває, і Олександр продовжує зміцнювати рубежі на тому ж напрямку. Нещодавно Спілка воїнів-лісівників України оперативно передала його підрозділу зарядні станції та дизельний обігрівач – такі необхідні речі для виживання в польових умовах.💬 «Я безмежно вдячний лісівникам за це тепло. І мова не лише про обігрівачі, а про ставлення. Вже вкотре ми можемо вистояти в надскладних умовах саме завдяки тому, що про нас пам’ятають вдома», – каже Олександр.Олександр дуже чекає, коли зможе знову повернутись до свого лісівничого колективу, який за 4 роки роботи став для нього справжньою підтримкою, друзями, які завжди підставлять надійне плече.Але це – згодом. А поки що попереду нова ротація, черговий виїзд і нові кілометри оборонних ліній, які стануть надійною стіною для всієї країни.FB🔸YouTube🔸Inst🔸X🔸LinkedIn