Економічна ілюзія ПДВ: Як споживач оплачує прибутки магнатівДля українського пенсіонера чи вчителя буханець хліба — це не лише їжа, а й акт примусового меценатства. Коли громадянин купує хліб за 24 грн, 4 грн з цієї суми — це накопичений ПДВ, який сплачували фермер, млин та пекарня, але фінальний тягар ліквідує саме покупець. Поки чиновники маніпулюють «європейськими стандартами» у 20%, розвинені країни, як-от США, взагалі не оподатковують їжу, а ОАЕ запровадили символічні 5% лише у 2018 році.Система ПДВ в Україні перетворилася на «легальний пилосос» для викачування бюджету. Поки звичайні люди віддають п’яту частину вартості товарів, великі агрохолдинги отримують мільярдні відшкодування. Через експортну ставку 0% держава повертає магнатам мільярди гривень, фактично вилучених з кишень бідних. Тільки за п'ять місяців бізнесу виплатили 70,9 млрд грн.Особливим цинізмом є «скрутки» — фінансові махінації, де реальні банани перетворюються у документах на віртуальні «послуги з сушіння зерна». Це дозволяє експортерам отримувати кеш за товар, який вони ніколи не виробляли. Бюджет щомісяця втрачає на цьому до 3 млрд грн. У підсумку, ПДВ стає «податком на дурнів», де додана вартість створюється лише для олігархів, а споживач залишається кінцевою точкою економічного виснаження.