фінчер кубриком | Днями я натрапила на пост — не знаю, чи це був шматок реального запису...

Днями я натрапила на пост — не знаю, чи це був шматок реального запису, чи з фільму, але він надихнув мене написати вступ до однієї зі сцен у моєму сценарії. Думаю: «Класно, мені подобається те, що я "бачу", але є відчуття, що "це ж було вже", це будь-хто легко знайде в іншому творі». І неважливо, чи ця сцена приїлася у моїй голові, чи вона і справді кліше — передусім спрацьовує установка, що треба робити щось унікальне, ніби існують слова, звороти і ситуації, які досі ніхто не використовував у текстах. Та коли я почала дивитись «Скоро трапиться щось страшне», мої роздуми одразу наклалися на перегляд з тим самим «це ж було вже». Якщо Фленеган підписав угоду з Amazon, то хіба Netflix може руками інших творців заповнювати нішу проєктами в його ж стилі? Якщо у них є кауфманівський переказ Єна Ріда, хіба вони можуть відтворювати ледь не ідентичні деталі у сценах? І таких «якщо» збирається дуже багато лише за перший епізод. Виходить, компіляція думок допустима навіть на найбільшій стримінговій платформі? Чому ж тоді автори мають боятися самоповторів, якщо індустрія зробила їх стандартом?Та переглядаючи «Скоро трапиться щось страшне», цікаво подумати, як саме працює містичний трилер: герой не може фізично відчути світ навколо себе, а ми — навіть подумки осягнути логіку подій. Все страшне є таким не через потенційну загрозу, а через свою незрозумілість. Коли героїня бачить дивного чоловіка у барі, вона одразу лякається, але щойно він озвучує думки, які нещодавно виникали в її голові, — вона сприймає це як знак. Побачити посеред глухомані взимку авто, де залишили немовля під гучну музику — це страшно, та щойно дівчина усвідомлює, що поруч нікого немає, вона знаходить сили діяти. Проте у цьому жанрі, як і у житті, не все осяжне і не зі всім можна розібратися. На прикладі Рейчел глядач отримує можливість подивитися на події зсередини: якщо часом стає дискомфортно наодинці з собою, а голову заполоняють сумніви — як взагалі сприймати сюрреалізм довкола? Якщо ми самі для себе — загадка, то весь світ навколо перетворюється на небезпечний лабіринт. Тоді і всі дивацтва на екрані можна сприймати за відображення внутрішньої розгубленості героїні.Шоуранерка Хейлі З. Бостон зазвичай була вправною в роботі з історіями і завжди розумілася на привабливій картинці. Її «Мисливці» стали хорошою чорною комедією про групу американців, що полюють на нацистів, а «Новий смак вишні» стильно розкрив тему Голлівуду та сексуальних домагань. Епізод «The Outside» в «Кабінеті курйозів Ґільєрмо дель Торо» я взагалі оцінила найвище, бо це щира історія про всіх жінок. У «Скоро трапиться щось страшне» спочатку хотілося вишукувати символізм, але його тут нема — лише набір моралізаторських схем. Жінка, що зрадила чоловіка, приречена на смерть (нехай і емоційну); ті, що планують розлучитися, стають ідеальним подружжям, створеним одне для одного; пара, чия історія побудована на брехні, не має майбутнього. Логлайн такий: «кохайте і будьте коханими, але обережно — можливо, ваш партнер не є вашою долею». Весь сезон я б вмістила у три епізоди і була б цілком задоволена, бо витратила три години замість восьми.Технічно це теж практично одне велике жанрове кліше: ми часто чуємо тяжке примарне дихання у коридорах від першої особи, бачимо запис з відеокасет, скрімери та відчуваємо часті баси. Все зняте в такій темряві, що дивитися варто лише вночі. Це саме те, що зараз називають «телевізійною картинкою». Це дивно, адже у «Оленяті» режисерка Вероніка Тофільська з оператором Кшиштофом Тройнаром створили дуже цікаву візуальну динаміку з яскравими кольорами.І два слова про акторський склад. Каміла Морроне (телевізійна Дуа Ліпа) стала для мене відкриттям — раджу переглянути фільм «Marmalade» 2024 року. Також я рада, що у Златко Бурича зараз зірковий час і він обирає дуже цікаві епізодичні ролі: у «Диво-людині» він грав режисера, який створив резиденцію для акторів, а тут — втілення провини.Мій список найкращих серіалів 2026 року:➖ «Сусіди»➖ «Диво-людина»➖ «Передмістя» 🔺 «Одержимість професором В.»🔺 «Скоро трапиться щось страшне» #житомирськийкінофестиваль