фінчер кубриком | Досі одружені детектив і журналістка, які давно не спілкувалися, прагн...

Досі одружені детектив і журналістка, які давно не спілкувалися, прагнуть розкрити вбивство, у скоєнні якого підозрюють одне одного. Netflix вже давно знає, що не завжди треба вкладати бюджети у промо своїх проєктів — часто глядач сам зробить цю справу. «Його і її» активно поширюють у соцмережах, хоча поки точно не зрозуміло, на який успіх може розраховувати серіал. Тесса Томпсон і Джон Бернтал не є тими акторами, що «продають» проєкт (як і авторка екранізованого роману Еліс Фіні), але whodunnit-детективи завжди у топі стримінгу (згадайте «Відділ нерозкритих справ», «Резиденцію» тощо).Жанр тут працює просто: вже у першому епізоді нам закидають гачок — хто міг скоїти злочин? За цими ж персонажами ми й стежимо: «Кожна історія має щонайменше дві сторони. Твою та мою. Нашу та їхню. Його та її. А це означає, що завжди хтось бреше». Деякі детективні проєкти останніх років подобаються мені зовсім не через детективну складову: у «Дастера» — шалений плейлист, «Друзі та сусіди» здалися легкими та розважальними, «Тисяча ударів» має вдалий ритм, а «Леді в озері» — дуже харизматична. У свою чергу, «Його і її» справляє враження бульварної літератури, яка просто орієнтується на масову аудиторію, робить сюжетні повороти, які легко передбачити, тут багато зайвої романтики і драми.Незрозуміло, у чому мала б бути гострота проєкту. Те, що це насправді не «hard-boiled detective» і «suspense mystery», як зазначають в анонсах, розвінчується одразу: головний герой не може знайти свою ж дружину, всі всіх знають, але не можуть скласти дані докупи, ніякої напруги не створюють у жодному епізоді. Ніхто не опитує у відділку рідних та близьких жертви, ніхто не займається перевіркою доказів — все «висить» у повітрі і ми маємо лише дочекатися останньої серії, аби видихнути і нарешті увімкнути щось вартісне. Фінал — приклад «deus ex machina», що вкотре підкреслює вторинність проєкту.Для мене ж найбільша проблема в іншому: з-поміж усіх тем і злочинів, основним питанням залишається одне — чому жінка, нехай навіть після травматичного досвіду, вирішує втекти кудись на рік, але коли повертається, всі сприймають це так, ніби вона і не зникала?Тому те, що у тредсі намагаються рознести цей серіал через дубляж російською, є не найбільшою його проблемою. Щодо «Утікай» скажу те ж — «Без грошей» Деніела Броклгерста є винятковою історією автора, а детективи у нього дуже посередні.