Словами Бена: Я вже подолав близько 1 350 кілометрів, а це означає, що до моєї кінцевої точки в Україні залишилось приблизно 550. Морально це дуже допомагає. Коли ти вже далеко за половиною шляху — це додає сил, а після перетину кордону все раптом починає здаватися набагато реальнішим і легшим.Фізично все йде досить добре. Жодних травм чи тривожних сигналів поки немає — лише накопичена втома після стількох довгих днів на велосипеді.Ментально ж інколи важче, ніж я очікував, головним чином через те, що цю частину подорожі я проходжу сам. У Німеччині я ще міг більш-менш легко спілкуватися з людьми, але тут, у Польщі, я зовсім не знаю мови. Через це складніше знаходити контакт з людьми, і подорож часом відчувається більш самотньою.Загалом їхати через Польщу — хороший досвід. Дороги трохи гірші, ніж у Німеччині, і подекуди вздовж жвавих трас взагалі немає велодоріжок. Тому доводиться їхати узбіччям, поки повз пролітають машини на швидкості 100 км/год. Часом це трохи напружує, але водії здебільшого тримають дистанцію, а я стараюся бути максимально помітним на дорозі.Також я став частіше зупинятися в Airbnb, ніж планував спочатку. Особливо тепер, коли їду сам, я більше дозволяю собі нормально відпочити та поспати в хорошому ліжку. На щастя, Польща все ще досить доступна за цінами, а це ще й можливість випрати речі, добре почистити велосипед і трохи перезавантажитися.І хоча самотність інколи морально ускладнює шлях, вона також дає багато простору для роздумів. Є час подумати, трохи сповільнитися і нарешті прослухати аудіокниги, до яких давно не доходили руки.https://www.gofundme.com/f/op-de-fiets-voor-herstel-in-oekraine