фієчка балакає

Проблема не в тому, що я не хочу щось розповідати, а в тому, що не вважаю, що поки маю достатньо досвіду, регалій та прочитаних робіт за спиною, щоб рекомендувати або висловлювати свою думку щодо якихось книжок загалом.Це по-перше, а по-друге, я і справді читаю лише класику або нонфік (з якого 90% – це або кодекси, або аналізи кодексів і юридичні статті). І якщо з другим ще більш-менш усе зрозуміло: юридична література завжди є спірною, і дуже рідко є щось, що можна назвати істиною в першій інстанції – зазвичай будь-яка теорія в окремому випадку просто «зламається», тому тут уже краще читати або те, що радять професори в універі, або те, що є найближчим до ваших поглядів.А от з першим… на мою суб’єктивну думку, проза, особливо класична, є цікавою лише у сукупності з іншою прозою, коли ви постійно поглинаєте велику кількість різних романів, пʼєс, оповідань і т. д., через що лише з часом, на несвідомому рівні, у вас починають вимальовуватися якісь інсайти, нові ідеї або відкриття. Плюс масивна частина класики будується одна на одній, і я сама ще не перечитала багато фундаментальних робіт, на яких вже були побудовані більш сучасні та відомі твори, тому і не думаю, що маю якесь право висловлюватися щодо цієї частини літератури.І якщо відкинути все вище згадане, у мене залишаються лише якісь історичні книжки про війни або про мистецтво… а їх, на жаль, я до останнього часу читала не так багато :( Тому поки, можливо, буду рекомендувати максимум книжулі про мистецтво або дослідницькі роботи про різні періоди історії!P.S.: я взагалі не читаю фентезі, фантастику, дарк-романс, янг-адалт, сучасні романтичні твори і тому подібне 😭Мій максимум серед сучасних письменників – це феміністична література, збірки есеїв і згадані в минулому параграфі роботи 😞