Сьогодні, на жаль, не зміг бути присутнім на прощанні з нашим Героєм. Для мене такі церемонії завжди є справою честі, тому пропускаю їх лише у виняткових випадках.Єдиною причиною моєї відсутності стало те, що о 5-й ранку ми разом із колегами — моїм заступником Сергієм Ліпашовим, начальником відділу благоустрою Євгеном Хрустіковим та начальником обслуговуючої дільниці №507 Іваном Паламарчуком — вирушили передати допомогу нашим захисникам і добрим друзям, а саме підрозділу нашого друга Михайла Шейди, який сьогодні виконує бойові завдання у складі 21-го окремого полку безпілотних систем «Кракен 1654» 3-го армійського корпусу.Передали їм дві автівки у відмінному технічному стані, ноутбуки та іншу спеціалізовану техніку, яка, переконаний, стане в нагоді під час виконання бойових завдань. Автомобілі справді хороші, тож сподіваюся, що вони служитимуть нашим військовим максимально ефективно.Хочу також сказати одну важливу річ. Як правило, всю допомогу, яку ми передаємо нашим військовим, ми купуємо за власні кошти й не оголошуємо під це зборів. До придбання цієї допомоги також долучилися моя команда, мої заступники та мій добрий друг — голова Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Олександр Сазанович, директор нашої Керуючої компанії Людмила Сагайдак, директор ШЕУ Олег Куліков.Незмінним нашим партнером по добрим справам також є Благодійний фонд «Міжнародний рух єдності» на чолі з Владиславом Спірідовичем.Якщо чесно, більшість людей, які мене добре знають, знають і те, що я практично не беру відпусток. Тому кожна така поїздка — це можливість не лише допомогти нашим військовим, а й хоча б трохи перезавантажити голову, побачити життя прифронтових територій і ще раз усвідомити, якою ціною сьогодні виборюється наша свобода. Хоча, на жаль, останнім часом і Київ дедалі частіше відчуває на собі наслідки ворожих атак.Дякую нашим друзям за теплу зустріч, щиру розмову і, найголовніше, за ваш захист. Завжди раді бачити вас і будемо й надалі системно підтримувати наших захисників.Допомога військовим та родинам наших Героїв була і залишається для нас безумовним пріоритетом.Окремо хочу поділитися ще одним враженням від цієї дороги. Під час поїздки прослухав книгу Марка Аврелія «Наодинці з собою» і вкотре був вражений тим, наскільки думки, написані майже дві тисячі років тому, залишаються актуальними сьогодні.Дивовижно, як слова, написані в зовсім іншу епоху, можуть настільки точно відгукуватися в сучасній реальності.Соцмережі 👉 Telegram | Instagram | Facebook