Притча про щасливих овець.Жив-був вовк, а по сусідству було велике стадо овець. Кожен день він задирав одну овцу.Вівці розбігалися по лісі, вівця яку він задирав починала відчайдушно опиратися і її крики лякали інших. І тоді вовк поговорив з кожною вівцею наодинці: "Тобі нічого боятися, адже я вбиваю і з'їдаю тільки дурних овець, але ти єдина - мій найкращий друг".Після цієї розмови, вівці спокійно паслися і більше не тікали .І коли вовк вбивав чергову вівцю, вони думали: "Ну ось, вбили ще одну дурну вівцю, а мені - найкращому другові вовка, нема чого боятися".Вівці були щасливі .Вовк просто підходив до однієї з них і говорив: "О, мій кращий друг, ми давно не спілкувалися з приводу дурних овець". І смерть наступала миттєво, вівця нічого не встигала зрозуміти.Вовк підняв самооцінку кожної з овець, вони перестали хвилюватися і спокійно щипали траву, в результаті чого їх м'ясо стало тільки смачніше. І найцікавіше, що інші вівці стали допомагати волку- якщо якась занадто кмітлива вівця починала здогадуватися про справжній стан речей, то інші вівці, ну, тобто - кращі друзі вовка, повідомляли йому про дивну поведінку цієї вівці, і на наступний день вовк її з'їдав.P.S. Ничего не напоминает?)))