Коли ти питаєш: “Чому я?” — подивись на ньогоДмитро Рогозюк — звичайний хлопець з Вінниці, який любив футбол і керував нашим клубом «Нива». Міг жити спокійно, займатися справами, відвідувати матчі й максимум переживати за рахунок на табло.Але коли прийшла велика війна — він пішов у окопи. Без виправдань, без пафосу. Бо зрозумів: якщо не він — то хто?Піхота, бої, поранені побратими, зруйновані села. Потім — командирська робота, відповідальність за людей. Сьогодні Дмитро — командир 60-ї Інгулецької бригади. Так, людина, яка мала можливість обрати комфорт, обрала війну за свою землю. Не тому, що хотіла, а тому, що потрібно.Ми часто шукаємо відмовки. «Нехай хтось інший». «Я ще не готовий». «У мене життя». А в Дмитра життя теж було. Але він поставив країну вище за власні зручності — і став тим, кого тепер ставлять іншим у приклад.Хлопці й дівчата на передовій — це не супергерої з коміксів. Це наші сусіди, знайомі, фани, тренери, студенти, підприємці. Вони просто не втекли від відповідальності.