ЧИ Є ЗА ЩО ДЯКУВАТИ ІСПАНІЇ?сьогодні побачила пост у Threads, прочитала і всередині щось аж стиснулосябо і моя історія тут не про «красива країна», а про можливості, які не падають з неба, але які я навчилась бачити і ловитиі я подумала:а давайте і ми подякуємо цій країні. Можливо, когось своїм прикладом надихнемо не опускати руки, навіть коли ппц як складнопочну перша:1. я переїхала сюди у 2017 році без роботи і без ресурсівбез подушки, без знайомих, без підтримки, без іспанської, без розуміння що і як. Лише з рішенням: або вийде, або ні2. побудувала онлайн бізнес з нулябез «допомогли», без інвестицій, просто на досвіді в маркетингу, в якому я все життя, на діях і сильному бажанні жити, хочаб на рівні, як було в Києві. І тут я стала на ноги без ілюзій, а з повною відповідальністю за своє життя3. я навчилась заробляти через соцмережіте чимжила все життя, але до переїзду не сприймала це як повноцінну роботуяк? через дисципліну, купу спроб, провалів, втрат і злетів, через постійний розвиток, знання і системну роботу4. тут я змогла більше не працювати «на дядю»а нарешті дати волю своїм бажання. Колись це було лише мрією, а зараз я, пройшовши свій довжелезний шлях з шишками, створила себе сама. І маркетинг в соцмережах стали моїм інструментом, який дозволяє в будь-якій частині світу заробляти на своєму справжньому досвіді і навичках як мені, так і моїм клієнтам. Бо замість «вписалась у систему» - я зібрала свою. А починала просто з думками «я спробую те, чого хочеться і будь як буде»5. у мене і на чужині вийшло повністю фінансово утримувати себебез соціальних виплат, без залежності від когось, лише своїми головою і рукамиа фундаментом стало - чесність з собою і відповідь на питання «як я можу бути корисна людям і з того, що я вмію і знаю сама?»6. я змогла купити свою першу квартиру в Києвісаме завдяки доходам, які створила, живучи тут. Для мене це не про квадратні метри, а як символ «я змогла»7. вийшло жити між країнами і подорожуватине у відпустку раз на рік, а як стиль життя, працюючи онлайн де б я не знаходилась8. тут мене десь бачив, якщо не кожен українець, то майже коженбо вийшло стати тою, кого читають понад 100 000 людей. Знаю навіть історії, коли хтось обрав Валенсію для свого життя, бо до переїзду бачив її моїми очима в соцмережах9. за всі роки, я тут обʼєднала сотні українців між собоюбо організовувала купу різних подій, де і намагалась створювати простір можливостей для інших10. і так, я навчилась жити з іспанською бюрократією і не зійти з розумучерги, папірці, та сама «mañana» - тут я прокачала терпіння, як ніде і навчилась не боротись, а адаптуватисьІспанія не зробила це за мене. Але вона дала мені можливості спробувати те, чого завжди хотілось, але мнімая стабільність завжди шепотіла «йди на роботу»і хто зна де я буду жити завтра, але сьогодні, я безмежно вдячна Іспанії за досвід, який би я точно не отримала продовжуючи сидіти «на попі рівно»а ви?за що вдячні Іспанії?чи, може, навпаки, є за що злитися, розчаровуватись чи навіть ненавидіти?автор публікації:Таня ТесляІСПАНІЯ: ПІДТРИМКА УКРАЇНЦІВ:👉телеграм канал 👉автентичний чат⚠️правила чату