Telegram statistics channel - @epravda

🐾🇺🇦"Добре або ніяк". Історія ветеранського бізнесу на грумінгуПісля поранення і демобілізації ветеран Дмитро Остапенко не став чекати "кращого моменту", а почав будувати нове життя. Разом з дружиною вони відкрили грумінг-салон без досвіду в цій сфері, але з розумінням, що робити потрібно або добре, або ніяк. 💰 Старт обійшовся у понад 1,5 млн грн грантових коштів і ще близько 10 тис. дол. власних інвестицій – для цього довелося продати автомобіль.Початок був непростим: у перший день роботи салон заробив лише 700 грн, а в перші місяці клієнтів майже не було. Та завдяки ставці на якісний сервіс, відкритість процесів, гуманне ставлення до тварин і щирість до клієнтів бізнес почав зростати.🐶 Сьогодні зоопростір обслуговує до 15 тварин щодня. У команді працюють дружини військових, ветерани та переселенці. Грумери отримують 30-40 тис. грн зарплати. Однак власники більшість заробленого досі повертають в розвиток, обладнання і нові локації.Окремий фокус – соціальна місія. У салоні проводять безкоштовні дні для військових та їхніх домашніх улюбленців, надають знижки ветеранам і створюють простір, де підтримку отримують не лише тварини, а й люди.❓Як ветерану вдалося після війни побудувати бізнес із нуля та як любов до тварин перетворилася на справу життя – читайте в матеріалі ЕП:

🗣29 квітня "Українська правда" запускає платну підписку на матеріали видання — цей крок позначає зміну формату "Клубу УП" та нові можливості для наших постійних читачів.Підписка дає необмежений доступ до матеріалів УП: сайт без комерційної реклами в пакеті "Стандарт" або доступ до всього платного контенту й закритих форматів у пакеті "Преміум".Щодня "Українську правду" читають сотні тисяч людей. Тому для нас принципово зберігати довіру, відповідально використовувати свій вплив і підтримувати інституційну сталість редакції."Сьогодні я хочу прямо сказати: нам потрібна ваша підтримка. Ми запускаємо підписку не тому, що це модний крок, а тому що реальність медіа змінюється щодня і якісна журналістика потребує ресурсів. Це робота людей, це поїздки і репортажі, це безпека журналістів, це розвиток нових форматів, свідками якого ви вже стаєте.Ми свідомо обираємо модель, у якій наша журналістика залишається відкритою для більшості своїх читачів. Але якщо ви читаєте нас регулярно і відчуваєте, що наша робота для вас важлива, я буду дуже вдячна, якщо ви підтримаєте нас, підпискою. Ми будемо прозоро звітувати і вкладати ці кошти в те, щоб наша робота була ще ефективнішою", – каже Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди". Ми пропонуємо користувачам обрати серед 3 тарифів підписки:◾️ Базова – 149 грн/міс. або 1490 грн/рік: повний доступ до всіх матеріалів УП, авторські новинні розсилки, знижки на заходи УП.◾️ Стандартна – 249 грн/міс. або 2490 грн/рік: усі переваги базової підписки, а також аудіоверсії матеріалів і читання сайту без комерційної банерної реклами.◾️ Преміум – 999 грн/міс. або 9990 грн/рік: усі переваги стандартної підписки, а також доступ до всіх заходів "Української правди" та закритих відеоподкастів."Підписка – це логічний розвиток наших стосунків з читачами та розширення можливостей "Клубу УП". Ми сподіваємося, що підписка допоможе нам вибудувати ближчі й сталіші стосунки з читачами та розвивати Клуб УП як спільноту людей, які підтримують якісну журналістику.Сучасна медіаіндустрія дедалі більше залежить від технологічних платформ. Водночас реклама й гранти, на яких довго трималися незалежні медіа, вже не можуть бути єдиною опорою. Тому прямий дохід від читачів стає одним із найважливіших способів підтримувати незалежну журналістику", – зазначає Андрій Боборикін, виконавчий директор "Української правди". Без підписки читачі зможуть безкоштовно відкривати 10 матеріалів основного сайту "Української правди" на місяць.Новини та матеріали інших проєктів УП: "Економічна правда", "Європейська правда", "Оборонка", "Чемпіон", "УП.Життя" — поки залишаються у відкритому доступі.Обрати тариф і доєднатися до нового формату "Клубу УП" можна за посиланням

👨‍💻🤖 Код більше не головне: як ШІ змінює роль програміста і правила гри в ІТЩе кілька років тому вміння писати код було ключовою навичкою програміста. Сьогодні дедалі більше рутинних задач перебирає на себе штучний інтелект, а сама роль розробника змінюється.🫢 За прогнозами дослідження SoftServe та MIT Technology Review, вже впродовж найближчі 1-2 роки ШІ-агенти можуть взяти на себе більшість або навіть усі етапи створення програмного забезпечення. Відтак роль інженера в ІТ-компанії зміщується від написання коду до постановки задач і оцінки результату. Прості задачі дедалі частіше виконують не розробники, а продакт-менеджери чи аналітики за допомогою ШІ.🤷‍♀️Для багатьох розробників це ще й особистісний зсув: роками їхня професійна ідентичність будувалася навколо конкретних мов програмування і технічних навичок, які тепер частково втрачають свою унікальність.Це змінює і бізнес-моделі ІТ-компаній. Оплата за людино-години поступово відходить у минуле, натомість клієнти все частіше платять за результат. Команди стають меншими, розробка – швидшою, а замість розмитих технічних завдань клієнти приходять із власними прототипами.🤔Чи означає це, що класичне програмування відходить у минуле? Як змінюється роль інженера і хто виграє від цієї трансформації — читайте у матеріалі ЕП:

🥃❌ No Alco: чому у світі росте попит на безалкогольні напої і як підтримує тренд УкраїнаНа глобальних ринках напоїв уже не один рік фіксується тренд на помірне споживання спиртного та перехід на слабо- або безалкогольні альтернативи (low- and no-alcohol): за підсумками 2025-го вони остаточно вийшли "з тіні", перетворившись на прибутковий бізнес на мільярди доларів. 🦠 Пандемія коронавірусу із локдаунами суттєво вплинула на ставлення людей по всьому світу до свого здоров’я та по-новому запустила рух sober curious – свідомого переосмислення споживання алкоголю, тимчасової відмови від нього або пошуку альтернатив. Найбільші світові виробники, такі як Diageo, Carlsberg та Heineken, відреагували на зростаючий попит, створивши “0%-альтернативи”.🇺🇦 Водночас на рівень споживання алкоголю в Україні суттєво впливає велика війна: частка тих, хто зменшив споживання, перевищує тих, хто почав пити більше. А ритейлери фіксують зростання попиту на безалкогольні варіанти. 🤔🍷 Чому споживачі по всьому світу, особливо покоління Z, вживають менше алкоголю? Як це змінює ринки та барну індустрію? І як зростає попит на безалкогольні пиво і вино в Україні – читайте у тексті ЕП:

🥗 Червоний борщ замість водянистої каші: як заробити на лікарняному харчуванні?Якщо попросити людей, які бодай раз лежали в українській лікарні, описати тамтешнє харчування, найчастіше можна почути зовсім не апетитні асоціації. 😕 Часто на думку спадає водяниста каша, в кращому разі зі шматочком якогось м'яса незрозумілого походження, суп, який більше нагадує водичку зі шматками цибулі, та компот. Деякі пацієнти жартома називають це "каральною кулінарією".Для багатьох лікарняне харчування стає тим, чого хочеться максимально уникнути. Але цей досвід може бути зовсім іншим. В Україні вже з'явився приклад того, як ця сфера може працювати інакше. Засновниця Foodicine Тетяна Коваль вперше задумалася про зміни після власного досвіду лікування.💰Так з'явився бізнес, який спеціалізується на медичному кейтерингу. Його логіка проста: лікарня відмовляється від власного харчоблока і передає процес приготування їжі професійному оператору. Той готує на централізованих кухнях і доставляє готові страви щодня, за чіткими стандартами і в межах визначеного бюджету.Виявилося, що проблема не в самій їжі як такій, а в системі, яка десятиліттями не мала ані прозорої економіки, ані зрозумілих стандартів якості, ані відповідальності за результат.❓Як працює медичний кейтеринг, хто та як відкриває кафе в лікарнях та чим годують пацієнтів, читайте у матеріалі ЕП:

🤱💸 Епопея з дитячими виплатами: чому злагоджена система не запрацювалаВосени 2025 року, уперше за понад десятиліття, уряд переглянув систему виплат при народженні дитини. Зокрема – збільшив стартову виплату і запровадив нові щомісячні виплати: на догляд за дитиною до року та програму "єЯсла".Система запрацювала з труднощами. Батьки скаржилися на проблеми під час подання заяви на щомісячні виплати. Крім того, отримувати допомогу можна було лише на спеціальний рахунок, відкритий в Ощадбанку, а виплати затримувалися.Подавати заяви на виплати можна було лише через Пенсійний фонд, що створювало черги у відділеннях і перевантажувало систему. До того ж фонд почав адмініструвати інші соцвиплати, що збільшило навантаження на працівників.Ситуацію погіршувала плутанина з датами виплат. У відділеннях батькам пояснювали, що гроші нараховуватимуться з моменту подання заяви. Через це батьки, чиїм дітям незабаром виповнювався рік, поспішали.❓Чому виникли всі ці проблеми і чи вдалося їх вирішити, читайте у матеріалі ЕП:

💰Економіка дисконтів. Чому РФ продає енергоносії із знижками і що змінить війна в ІраніСанкції проти РФ після початку повномасштабної війни в Україні, з одного боку, скоротили її нафтогазові доходи та спричинили зростання дефіциту бюджету. До того ж, Москва була змушена роками продавати сировину з рекордними дисконтами з нульовою або від’ємною для себе рентабельністю. Але, з іншого боку, до повного колапсу ще далеко, а санкції досі не реалізували найбільш бажану для українців мету: не змусили Кремль зупинити війну.А через війну на Близькому Сході та стрімке зростання цін на нафту до понад 100 дол. за бар. Кремль виглядає чи не головним вигодонабувачем іранської кризи – російські урядовці відкрито вихвалялись переходом від дисконтів до “часткових премій”.Проте на тлі переговорів Трампа з Тегераном та заяв про припинення війни котирування нафти потроху опускаються. А експерти переконані: у довгостроковій перспективі ціни не будуть такими високими, а вплив цього ралі на економіку Росії буде обмеженим.❓Як змінювались російські дисконти на енергоносії за роки великої війни? Як вугільний сектор опинився в найглибшій за 30 років кризі? І чому ейфорія Кремля від високих цін на нафту не вирішить системних проблем економіки РФ – читайте у тексті ЕП:

📲 "Перетік абонентів – єдиний показник, де lifecell хоча б якось красиво виглядає": інтерв'ю з CEO Vodafone"Люблю, коли вони витрачають, а я заробляю". Цією фразою завершилась зустріч з генеральною директоркою Vodafone Ольгою Устиновою. Але стосуються ці слова не абонентів другого за величиною мобільного оператора, а дій його конкурента.За роки великої війни сформувалось враження, що між "Київстаром" та іншими мобільними операторами існує прірва, яка з кожним роком лише збільшується. Але це не так.Якщо подивитись на фінансові показники лідера та другого гравця, то розрив не здається таким катастрофічним. Мільярди гривень в розвиток інвестують всі. Просто для одних це спосіб нагадати про свою важливість, а для інших – вимушені витрати, на яких вони, ніби, зайвий раз стараються не акцентувати увагу. 📌 Уважний читач помітить, що у Vodafone та її керівниці є бачення, як не втратити свою другу позицію, а в дечому навіть випередивши лідера ринку.Інтерв'ю з CEO Vodafone, читайте за посиланням:

🧐🏠 Стопами Юзіка. Скільки топпосадовців купили закордонну нерухомість з початку великої війни?Поки Україна воює, частина топпосадовців інвестує у нерухомість за кордоном. Аналіз понад 51 тис. декларацій за 2025 рік показав: із початку повномасштабної війни чиновники придбали щонайменше 108 об’єктів нерухомості в інших країнах.🏠 Закордонну нерухомість задекларували 83 чиновники – судді, прокурори, митники, депутати та держслужбовці. Найчастіше майно оформлювали на дружину, чоловіка або дітей.Найпопулярніші країни:Болгарія – 28 об’єктівІспанія – 16Польща – 14Також у списку є Туреччина, США та Румунія.⚖️ Найбільше таких покупок – серед суддів: 41 об’єкт із 108. У деяких випадках йдеться про будинки вартістю десятки мільйонів гривень.Формально купівлі можуть фінансуватися через дозволені валютні операції, кошти, які вже були за кордоном, або майно членів родини.❓Хто з українських чиновників придбав нерухомість за кордоном під час великої війни та де саме вони купують житло – читайте в матеріалі ЕП:

🚗 Чи почали українці менше їздити на власних авто через ціни на пальне?ЕП вирішила перевірити, як нові ціни на бензин вплинули на поведінку водіїв. Для аналізу використали дані навігаційного сервісу Waze та дашборду monobank. Ось що з цього вийшло 👇У понеділок, 23 березня, трафік на дорогах у Києві знизився на 17% порівняно із середнім за попередні чотири понеділки. У вівторок, 24 березня, – ще на 17%. У Львові в той самий понеділок – мінус 20%. Загалом дані Waze свідчать, що водії по всій країні, схоже, відмовляються від поїздок, без яких можна обійтися.📈 Водночас статистика monobank показує, що кількість транзакцій на АЗС не падає. Ймовірно, водії заправляють повні баки, намагаючись зафіксувати ціну. Різниця у вартості пального також спричинила перерозподіл клієнтів між мережами. Так, "Укрнафта", яка продавала пальне з мінімальною націнкою, отримала різкий сплеск попиту: +98% щоденних транзакцій порівняно з середньоденним за останні 14 місяців. Бюджетна мережа БРСМ-Нафта збільшила кількість транзакцій на 50%. Натомість у OKKO та WOG споживання пального знизилося на 10–15%.⛽️ Детальніше у матеріалі ЕП: