ЕП. Економічні хроніки війни | ‍🍳"Ми різні, але рівні". Як люди із синдромом Дауна працюють у київськ...

👩‍🍳"Ми різні, але рівні". Як люди із синдромом Дауна працюють у київських піцеріяхПерше, що пропонують у державних пологових будинках мамам, які народили дітей з інвалідністю, – відмовитися від них. Так було і в далекому 2001 році, і пів року тому, каже засновниця закладів Sunshine Cafe Аліна Живаго. Підприємиця під час великої війни відкрила у Києві дві піцерії, де працюють люди з синдромом Дауна. Цих людей називають "сонячними". Звідси походять і назва закладів, і айдентика.Живаго має доньку із синдромом Дауна, яка навчалася в училищі на кухаря. Однак знайти роботу чи навіть практику стало викликом: роботодавці відмовляли. Тоді Аліна вирішила відкрити власну справу. На обох точках працюють по семеро людей з ментальною інвалідністю, є по одному стажеру та по два шеф-кухарі. У закладі на проспекті Бандери працює майже вся група, у якій навчалася донька Аліни. Після відкриття до них приходили батьки і просили взяти їх дітей на роботу.❓Що допомогло киянці відкрити мережу піцерій, де працюють люди з інтелектуальними порушеннями та чи прибутковий цей бізнес, читайте у статті ЕП: